Морські віхи селища з багатою давньою історією чорноморського узбережжя, яким люди дали поетичні назви, а мати-природа нагородила романтичним виглядом.
Грізні вартові, що охороняють підходи до затишної бухти, де рік за роком писалася історія півострова.
Міраж стародавнього маяка від якого нещадний час залишив у віках лише ім’я, начисто стерши його сліди буйством вітрів і сльозами дощів, щоб залишити тисячоліттям таємницю його існування.
Мис на захисті підступів до тихій бухті, де життя своєї неспішністю рік за роком тече по вузькій смужці між гірською грядою і морем.
Мавританська екзотика на кримській землі оповита зеленою хмарою по крупицях витканою люблячою рукою з дарів Флори.
Овіяний легендами маєток аристократичної сім’ї, народжений з вигадок та билин, щоб стати однією з перлин намиста ПБК.
Палац нездійсненої мрії про щастя, як символ швидкоплинності миті щастя серед сірої безодні буття.
Романський замок, що загубився десь серед безкрайньої синяви Чорного моря і потопаючих у зелені парку відрогах гірських хребтів, де лише крики чайок та шум хвилі порушують вікове упокоєння тиші.