Органний зал Лівадії
Досягнення прогресу поставлене на службу світу мистецтва, де блага земні поступилися місцем духовному.
Унікальний для української культури світ, де ноти народжують почуття, а музика пом’якшує серця.
Церква Воздвиження в Лівадії
Невелика домова каплиця на долю якої випав щасливий жереб храму Божого, де таємні сподівання та негаразди довіряли небесам члени імператорської правлячої сім’ї.
Тут почалося царство того, хто став останнім імператором великої імперії, щоб скласти свою голову під її руїнами через чверть століття як символ падіння російської монархії.
Палац Фредерікса
Побудований для того, хто протягом трьох останніх поколінь Романових був її довіреною особою, хто був присвячений в усі таємниці і перипетії світського життя, кому було довірено розпоряджатися всім майном царської сім’ї.
Чудова мініатюрна літня резиденція, побудована занадто пізно для того, щоб побачити весь блиск і пишність офіційних візитів імператорського двору.
Світський корпус Лівадійського палацу
Тут примара пишного двору останнього імператора всеросійського, який коротв тихі вечори, насолоджуючись кришталевої чистотою обмитої чорноморськими водами Лівадії.
Стіни народжені, щоб відчути післясмак таємниць та інтриг, драм і трагедій, сліз радості і печалі як незмінних супутників світи монарха великої країни.
Парк в Лівадії
Творіння природи трохи облагороджене людською рукою щоб стати ще прекрасніше, щоб зачаровувати і відносити у казку, де лише тиха пісня птахів і ледь чутний шепіт листя заглушають могутній голос цивілізації.
Тут знаходили спокій в самоті ті, хто правив долями мільйонів, під чиєю владною рукою поверталися річки в бік.
Лівадійський палац
Білий лебідь царського південного берега Криму, що пливе по смарагдовим хвилях Лівадійського лісу, в оточенні свити.
Офіційна літня резиденція трьох останніх імператорів дому Романових, якій судилося сталь колискою миру після останньої Світової війни.
Царська стежка
Тут в зеленій тиші грабів заплуталися відзвуки давно минулих років, де шерех муарової сукні заплутався в мірній поступу останнього імператора всеросійського, де сонячні промені кружляючи в тихому вальсі на мереживних парасольках через століття зігрівають м’яким теплом тих, хто іде по стежці творення.
Дорога з минулого в майбутнє, де кожен погляд ловить мить під назвою життя.