Полтавський краєзнавчий музей

Історія

Історія шедевра українського бароко почалася з прийняття рішення у 1903 році про спорудження нової будівлі Земської управи, початковий проект якої розробив Олександр Іванович Ширшов (1869 -) у стилі французького ренесансу.

Центральний фасад Полтавського краєзнавчого музею
Центральний фасад краєзнавчого музею в Полтаві

Однак після розгляду цього варіанту проекту, будівельна комісія міської думи вирішує, що нова будівля повинна відповідати сучасності з урахуванням нових течій в українській архітектурі. Так на світ з’явився проект Василя Григоровича Кричевського (1872 – 1952) у стилі українського модерну, згідно якого в період з 1903 по 1908 роки зводиться новий будинок Полтавського губернського земства.

Настільки яскраво виражений український стиль в обробці зовнішнього оздоблення та внутрішніх інтер’єрів будинку викликав незадоволення імператора Всеросійського Миколи ІІ (1868 – 1918), під час його відвідування Полтави у 1909 році, бо зайвий раз нагадував городянам, що вони не просто частина Російської імперії, а – українці. Третій поверх був відданий під природний музей.

Церковні дзвони Полтавського краєзнавчого музею
Церковні дзвони в краєзнавчому музеї Полтави

Через три роки після Жовтневої революції 1917 року нова влада повністю передає будівлю музею, який отримав ім’я Центральний пролетарський. З безліччю цікавих експозицій і залів.

У роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945) будівля музею сильно постраждала внаслідок пожежі, яку організували відступаючи німецькі війська. Але вже на початку 50-х років була почата реставрація силами полтавських архітекторів, інженерів, будівельників та художників, і відновлена експозиція почала діяти в 1964 році.

2005 рік став знаковим для музею, який став дипломантом Першого Всеукраїнського фестивалю «Музей третього тисячоліття».

Архітектура

Внутрішній інтер'єр Полтавського краєзнавчого музею
Внутрішній інтер'єр краєзнавчого музею Полтави

Будинок Полтавського губернського земства, спроектовано в стилі українського модерну, – триповерховий корпус, перший поверх з яких – цокольний, декорований рожевим гранітом. Центральна частина з двома вежами і високої стрілчастої дахом виступає від основної частини, з боків якої розташовані ризаліти.

Майоліка і кераміка, прикрашають фасад (герби всіх повітових міст Полтавської губернії початку ХХ століття) і внутрішній інтер’єр будівлі музею (рослинно-квітковий і геральдичний орнамент), спочатку були виготовлені в Миргороді та Опішні, а головний вхід прикрашає «дерево життя», майстерно вирізане на дверях.

Експозиція

Спочатку експозиція музею складалася із зразків грунту і рослин, зібраних Докучаєвим Василем Васильовичем (1846 – 1903) на теренах Малоросії.

У 1906 році зали музею поповнилися дарами Скаржинської Катерини Миколаївни (1852 – 1932), що складалися з більш ніж двадцяти тисяч експонатів і чотирьох тисяч томів літератури.

Герби на фасаді Полтавського краєзнавчого музею
Герби на фасаді краєзнавчого музею Полтави

Після Другої світової війни експозиція зменшилася до тридцяти семи тисяч об’єктів, в той час як у довоєнний період їх число перевищувало сто вісімнадцять тисяч.

Зараз в музеї зберігається понад ста дев’яноста тисяч об’єктом старовини (обладунків, холодної зброї, домашнього начиння, предметів побуту та культових служінь), розміщених у залах етнографії та історії, релігії і мистецтва, археології та інших.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Конституції, буд.2.

Тел. (05322)7-42-34, 7-15-37, 2-09-19.

Посилання

Історичні факти. Малиновий дзвін турецьких гармат

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 03 (Київ – Полтава – Харків), потім від Корпусного саду по Жовтневої вулиці до перетину з вулицею Конституції.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Полтавський краєзнавчий музей на мапі

Обговорити статтю в спільноті