Химерні переплетення подій і фактів історії. Часом доля окремих історичних об‘єктів або предметів відображає цілі епохи і долі народів. Зокрема, церковні дзвони – як один із символів християнської віри – були якраз такими німими свідками історичних подій. Саме вони першими потрапляли під удар завойовників іншого віросповідання, та й життя їм, часом, давали трофеї, захоплені у мусульман.
Так за підсумками вдалого взяття військами Богдана Хмельницького 31 липня 1695 турецької Дівочої фортеці (Кизикермен) в Північному Причорномор‘ї третій ярус дзвіниці Успенського собору Полтави прикрасив дзвін, відлитий із захоплених в цьому бою ворожих гармат. Дзвін отримав ім‘я за назвою полеглого міста – “Кизикермен”.
Пам‘ятний напис про цю подію можна і зараз розібрати на його куполі в Полтавському краєзнавчому музеї, не дивлячись на московські реставраційні зміни, пов‘язані з появою тріщини:
“В року тисяча шістсот девятдесять п‘ятому,
По славному Кізікермене від християн взятому,
За царства Росского царів Петра, Івана,
За гетьмана Мазепи Богом дарована;
Споруджений дзвін цей храм до Божої слави
До храму Успіння у граді Полтаві
З штук кізікерменскіх гарматних здобутих
З придатком матерій до дзвону пристойних, – Коштом Його милості військ полтавських ватажка
Павла Семеновича, Україна стража.”