Золота Орда. Як багато легенд, переплетених з тонкою ниткою фактів, пов’язане з цим словом. Владолюбний, вільний, неприборканий, дикий норов її правителів забезпечив незабутню славу в хиткому часі. А відгомони плачу і сліз розорених міст і зараз чуються серед пустельних степів, що доносить вітер.
Ім’я одного з найбільш жорстоких і деспотичних воєначальників (беклярбеков) Мамая, було увічнено завдяки його всеохоплюючому бажанню зайняти ханський престол, не дивлячись на відсутність законних прав на престолонаслідування (не був прямим нащадком Чингісхана).
І не дивлячись на відоме з кінця XIX століття ймовірне місце поховання цього знаменитого воїна, вбитого ударам кинджала на базарній площі Кафи (Феодосія) у 1381 році – курган у селі Шах-мамай (нині Айвозовское), кілька років тому при розкопках мусульманського поховання на північно-східній околиці містечка Старий Крим (колишній Солхат), була виявлена, а в нинішньому році і підтверджена знахідка його могили.
Так після смерті тлінним останкам «золотоординської грози» не знайшлося місця в Кафі (ворота міста для похоронної процесії наказав закрити новий хан Золотої орди Тохрамиш), слугам Мамая пройшлося терміново перевезти останки на Солхатського кладовищі, де згідно східного обряду він був похований до заходу сонця.