Весна вже в самому розпалі, морози, хоч з боями, але здали свої позиції привітному теплу, тому час змивати весь накопичені за довгі холодні місяці бруд-мотлох та причепуритися перед карколомним літнім періодом вибуху життя. Згідно традиційних народних вірувань, весь цей клопіт в природі зачинає Весняний Мартин 14 квітня.
Він проходить ледь помітною ходою сонячного променя, але одразу береться до справи потужним квітневим вітром видуваючи, кришталевими дощовими струменями вимиваючи кожен куточок української землі. Ніде не сховаєшся від Мартина, крізь угледить і в полі, і в лісі, і на подвір’ї… щоб навести красу на свій весняний лад.
1… 2… 3… 4… 5… 6… 7… 8… 9… і сходить українське сонце. Ну хто ж в світі не знає культової «Sonne» (Ramstein)? Навіть той, хто не є завзятим прихильником важкого металу чи музики загалом, хоча б раз у житті чув цю неосяжно-величну пісню, і байдужою вона точно нікого не залишила, хоча одних вона надихає, інших – навпаки, дратує до огиди. Адже дев’ятий сингл найзнаменитішої німецької групи став безсмертною класикою ще до офіційної презентації в складі альбому «Mutter».
І хоча в аннали музичної історії пісня увійшла під назвою «Сонце» (нім. – Sonne), але перше її виконання відбулося геть під іншою, напряму пов’язаною з Україною, назвою — «Klitschko». Адже вона була спеціально написана на замовлення тодішнього чемпіона світу з боксу у важкій вазі, Віталія Клічка, в якості промо-пісні для виходу на ринг.
3 квітня, вже сонце перевалило за екватор весняного рівнодення і день помітно став довшим за ніч. Cкоро час до пашні, яка годуватиме весь наступний рік, але є ще час на невеликі розваги, а часу, сил та наснаги ще вистачає на виконання обрядів та ритуалів для приманювання вдачі гарних врожаїв, свого здоров’я, високих надоїв.., як запоруки благоденства родини на рік вперед.
Головним лейтмотивом цього дня було качання, яке в давнину символізувало стале перекочення року через екватор весняного рівнодення чи скочування зерна в тугий колос. Саме тому чисельні традиційні обряди Качальника, як його кликали в народі, були пов’язані саме з цим дійством в різних інтерпретаціях в якості запоруки майбутніх принад.