Високі фортечні стіни на вершині обривистої скелі, біля підніжжя якої закінчують свій швидкий біг буйні хвилі Чорного моря, розсипаючись на міріади крапельок-зірок. Судак.
Хоча спочатку його ім‘я було і Сугдейя (візантійське), і Сугдак (Хозарська), і Сурож (слов‘янське), і Солдайя (італійське), але закріпилося таки в історії татарська назва міста.
А от про походження слова Судак досі ведуться суперечки.
За однією версією коріння слова лежать в іранському слові, що в перекладі означає “священний”, “невинний”, “недоторканий”. За іншою – слово складається з симбіозу кримськотатарських слів “гора” і “вода”. Відповідно до третьої – аланська версія – походження слова “Судак” означає “поселення”. А в осетинському трактуванні коріння слова можна вгледіти в слові “святий”.
Будь-яка версія хороша. Головне що саме під ім‘ям Судак, яку б етимологічну замальовку не брати за основу, місто протистоїть чорноморським вітрам ось вже більше тисячі років.