Місто юності, місто печалі

Одеса, душа якої загубилася десь у підворіттях звивистих вуличок, а відчуття іскрометного гумору і тонкої іронії навіть через роки змушують посміхнуться тих, хто хоч раз побував тут. Саме їй – перлині біля моря – судилося стати колискою цілої плеяди літераторів, поетів, письменників, гумористів… з малих років уражених хворобою під назвою “Одеса”.

Звичайний “довгов’язий одеський підліток, кудлатий, в подертих штанях, вічно голодний, в худих черевиках, з чорною пов’язкою на лобі” хіба можна вгадати, що через десяток років його заарештують за “образу його величності” у видаваному їм сатиричному журналі “Сигнал”.

А поки – приватна чоловіча гімназія А.Юнгмейстера, нудні заняття, дрібні витівки, неприязнь з боку вчителів і слава поліглота серед гімназистів.

І от серед цього нешкідливого отроцтва – його перша редакторська спроба – Гімназійний рукописний журнал. Тираж – один примірник. В зв’язку з опозиційно-юморістичним змістом – скажена популярність у гімназистів. Ось тільки дирекція навчального закладу не підтримала загальних захоплень – учневі Корнейчукову Миколі (редактору) було попередження з боку Юнгмейстера.

Два тижні потому майбутній знаменитий дитячий письменник Корній Чуковський (а поки гімназист Корнейчуков) особисто поклав один з двох примірників свіжого номера Гімназичного рукописного журналу перед директором, за що і був відрахований з вищеназваного навчального закладу, правда з можливістю продовжити навчання в іншій гімназії.

29-03-2012 Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Коментар

Залишити коментар

Відповідь на Місто юності, місто печалі