Місту, створеному в 1869 році на долі, мабуть, було написано служити розмінною картою у політичній грі. Як і колись, так і нині назва Донбаської шахтарській столиці часто вживається як в позитивному, так і в негативному контексті. Його люблять, його ненавидять, його зневажають, їм захоплюються…, і, тим не менш, місто росте, розвивається і розквітає.
Честь першовідкривача донецької землі, так само як і присвоєння їй свого імені (до 1923 року), належить Джону Юзу, хоча мільйонне нині місто починало своє життя в якості простого робочого селища Юзівка металургійного заводу, заснованого заповзятливим англійцем в самому серці Донбаського вугільного басейну.
Бурхливий початок комуністичного правління приніс місту зміну імені, яке асоціювалося з ненависним класом підприємців. Це потім він стане містом мільйона троянд, а поки за право надання місту своєго імені змагалися головні люди держави – Лев Давидович Троцький і Йосип Віссаріонович Сталін. Звичайно в нерівній сутичці переміг глава держави, і місто отримало ім’я Сталін(о) (1924 – 1961).
Своє нинішнє політичнонейтральне ім’я Донецьк (з 1961) отримав завдяки річці, яка живить його своїми водами – Сіверському Донцю. І хоча політичні інтриги навколо нього не вщухають і досі, місто, немов крейсер, пливе крізь бурхливі води часу.