Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Бердянський краєзнавчий музей

Історія

Краєзнавчий музей в Бердянську Бердянський краєзнавчий музей

Українська земля в усі часи була багата творцями – хранителями пам’яті предків втілених в билинах і казках, піснях і міфах, епосах і загадках… XIX століття і зовсім стає поворотним в поверненні до своїх витоків – етнографія і краєзнавство зводяться в ранг повноправною науки. Бердянськ також не був обділений щедрою рукою природи творіння – в 1862 році на його тихих курортних вуличках народився майбутній видатний український етнограф, фольклорист і письменник Василь Григорович Кравченко (1862 – 1945).

І нехай його доля, ведена немилосердною рукою царської влади, а потім наказами країни рад була насильно відділена від рідної землі, але музеї Одеси, Житомира, Дніпропетровська та й вся українська культура згадують про внесок Василя Григоровича з вдячністю. А тим часом в курортному Бердянську перший музей з’явився лише в 1929 році.

Морська фауна Азовського моря в краєзнавчому музеї Бердянська Морська фауна Азовського моря

На етапі створення для настільки великого починання, як перший міський музей, комуністична влада не поскупилася виділити найвеличнішу будівлю – двоповерхову міську Ратушу 1849 року побудови, а роком пізніше його трохи потіснила експозиція новоствореного Художнього музею, що розташувалася під цим самим дахом.

Пройде зовсім небагато часу (п’ять років) і зайняття об’єктом культури головного міського будинку на центральній площі буде визнано недоречним – краєзнавчий музей переселять в будівлю колишнього Бердянсько-Ногайського банку.

Друга світова також внесе свої корективи в тільки-но налагоджуване життя радянського Бердянська – велика частина старого міста зникне у вогняному вирії бойових дій (будівля колишньої Міської управи, як і Бердянсько-Ногайський банк будуть зруйновані під час авіанальоту).

Зал народного українського побуту Зал народного українського побуту в Бердянському краєзнавчому

Залишки бердянської експозиції, здебільшого знищеної полум’ям війни або не поверненої з окупації в 1944-му, були представлені в колишніх класах церковно-парафіяльної школи католицької громади, розташованої серед тінистих алей парку ім. Пушкіна (нині парк Шмідта).

З причини реконструкції зеленої перлини в 1958 році краєзнавчий музей знову переїжджає на цей раз в прибудовані до старого особняка одноповерхові приміщення на проспекті Перемоги 14, де він квартирує і понині, встигнувши за півстоліття обзавестися чотирма філіями (будинок-музей Шмідта (1980), музей “Подвиг “(1985), Музей історії Бердянська (2005)), що влаштувалися в самому серці курорту на азовському узбережжі, і ім’ям знаменитого земляка етнографа-першопрохідника Кравченко Василя Григоровича.

Архітектура

Скіфсько-сарматські кам'яні статуї краєзнавчого музею Скіфсько-сарматські кам'яні статуї в Бердянську

Триповерховий житловий будинок в класичному стилі з прибудовою на проспекті Перемоги в Бердянську, перший поверх якого займає музейна експозиція, не відрізняється особливими архітектурними примхами: декоративний фронтон з круглим слуховим вікном в центрі, масивний лобовій карниз на кронштейнах, двоярусні еркери і балкони – ось і все його багатства.

До того ж, пізніше для розширення виставкової площі до його центральному фасаду була зроблена одноповерхова прибудова в стилі мінімалізму зовсім дисонуюча із загальною картиною декору.

Експозиція

Колись багата раритетами колекція Бердянського краєзнавчого зараз кілька обмежена у зв’язку з її розосередженістю по філіях. Та експозиція, що нині розташована в основному корпусі по Перемоги 14 обмежена в часі і тематиці, хоча в ній присутні чимало раритетів (предметів побуту, одягу, прикрас, знарядь праці, зброї, документів, знаків розрізнення):

Посуд кінця XIX - початку XX століть в Бердянському краєзнавчому Посуд кінця XIX - початку XX століть

- морська виставка (під відкритим небом), де експонуються знаряддя, гребні гвинти і якоря морських судів, пов’язаних з історією міста на березі Бердянської затоки

- природа запорізько-приазовського краю розповідає захоплюючу історію тваринного світу степів і мешканців морських глибин Азовського моря;

- скіфсько-сарматський період, який в свою чергу складається з вуличної виставки кам’яних статуй більш відомих як “баби” і залу з артефактами (посуд, елементи збруї, холодна зброя);

- слов’янські племена і козацтво, де доповнена рукою художника постає застигла історія появи першої державності на українських землях і окремі епізоди її існування;

Морська експозиція під відкритим небом краєзнавчого музею Бердянська Морська експозиція під відкритим небом

- народний побут Приазов’я в другій половині XIX – початку XX століть – один з великих розділів з цілими кімнатами-експозиціями, в яких все до дрібниць дихає життям господарів, що давно покинули цей світ разом з цілою епохою;

- повстання 1917 і громадянська війна найбільш повно задокументований період бердянської історії, де на пожовклих від часу сторінках архівних листків між рядків проступають криваві сліди покалічених і відняли життів їх безвинних жертв;

- радянський період і Друга світова як його невід’ємна частина охоплює величезний проміжок часу в сім десятиліть з його досягненнями і провалами, великими радощами крізь чорну пелену гірких сліз;

- становлення української державності, основи якої були закладені ще за часів I Універсалу і до сьогодня.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Перемоги, 14.

Тел: (06153) 3-65-70.

Офіційний сайт: http://www.bkm.zp.ua

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е58 (М14) (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь) до повороту на Бердянськ. По місту: уздовж Східного проспекту до його перетину з пр. Перемоги, в центральній частині якого розташований краєзнавчий музей.

Громадським транспортом (міжміські автобуси / залізниця) до Бердянська, а потім – в центральну частину міста, де в півтора кварталах від центральної площі розташований хранитель історії приазовської землі.