1.
Та як прислалося
До дівки Марфочки
Троє старостів разом.
Та ой перві прийшли,
В присінечки ввійшли —
То ж калина-малина,
Калинові мости,
Несподівані гості.
Та як прислалося до дівки Марфочки
Троє старостів разом,
Та другі прийшли,
В сінечки ввійшли —
То ж калина-малина,
Калинові мости,
Несподівані гості.
Та як прислалося
До дівки Марфочки
Троє старостів разом.
Та ой треті прийшли,
В світлоньку ввійшли,
Я ж молилася богу.
То первим одказала,
Рушничків не напряла,
То другим одказала,
Рушничків не наткала,
А третім натомість
Рушнички подавала,
Старостатам по рушничку,
А Іванкові хусточку.
2.
Та коли б я знала, коли б відала,
Що засватана буду,
То мила б я стіни, щоб були білі,
Білою рокитою,
Та терла б я лавки, щоб були гладкі,
Та зеленою рокитою:
Все для свекорка, та для старенької,
Та для пріздоньку його.
Та коли б я знала, коли б відала,
Що засватана буду,
То мила б я стіни, щоб були білі,
Білою рокитою,
Та терла б я лавки, щоб були гладкі,
Та зеленою рокитою:
Все для свекрухи, та для старенької,
Та для пріздоньку її.
3.
Якби я знала або відала,
Коли сватання буде,
То я б змилася, причісалася,
В сватання прибралася;
Помила б столи, щоб жовті були,
Жовтою рокитою,
Помила б лавки, щоб були плавкі,
Медом та горілкою.
4.
Ой піду я да шавлю рвати —
То ж у мене свати в хаті.
Я думала, що гулять прийшли,—
Вони мене підмовляти прийшли.
Я думала, що додому йдуть,—
Вони мене да й за стіл ведуть.
Батько й мати не одказують,
Хусточок не показують.
5.
Та заручена та Марфочка,
Зарученая,
Та положила білу ручку
На заручку.
«Біла ж моя та рученька
У батенька,
Ой чи будеш така біла
У свекорка?»
«Ой як будеш та, Марфочко,
Покірненька,
Буде твоя рученька
Та біленька.
Ой як будеш та, Марфочко, …»
Покірній всіх,
Та буде твоя та рученька
Більшая всіх».
6.
Ненько моя та й голубонько,
Свататися та братаєшся,
Чого ти людей не питаєшся,—
Щоб не був п’яниченька,
Щоб не скривдив мого личенька.
Як буде пити та гуляти,
Буду тебе проклинати.
7.
Через сінечки нові дверечки
Та в вишневий садочок,
Ой там Марфочка голубок годувала,
З голубками розмовляла:
«Та гудіть, голуби, квіліть, соколи,
Щебечіть, соловейки!
Та задайте тугу
Темному лугу
І моєму батеньку,
Ой що він мене
Молодую дав,
Доленьки не вгадав».
«Та я ж тобі даю,
Що в домі маю,
Доленьки не вгадаю».
8.
Та даш мене, мій батеньку,
Та й від себе,
Та зостається та рута мнятка
Та вся в тебе.
Устань же ти, мій батеньку,
Та раненько,
Поливай же ти руту мнятку
Та частенько,
І ранніми, вечірніми
Ой рісоньками,
І своїми дрібненькими
Ой слізоньками.
Переклад
1.
Та как присваталось
К девушке Марфочке
Трое старостов разом.
Та ой первые пришли,
В сенечки вошли —
То ж калина-малина,
Калиновые мосты,
Несподівані гості.
Та как присваталось к девушке Марфочке
Трое старостов разом,
Та другие пришли,
В сенечки вошли —
То ж калина-малина,
Калиновые мосты,
Несподівані гості.
Та как присваталось
К девушке Марфочке
Трое старостов разом.
Та ой третьи пришли,
В светлоньку вошли,
Я ж молилась богу.
То первым отказала,
Рушничков не напряла,
То вторым отказала,
Рушничков не наткала,
А третьим взамен
Рушнички подавала,
Старостатам по рушничку,
А Иваньку хусточку.
2.
Та когда б я знала, когда б ведала,
Что засватана буду,
То мыла б я стены, чтоб были белые,
Белою ракитою,
Та терла б я лавки, чтоб были гладкие,
Та зеленою ракитою:
Все для свекра, да для старенькой,
Да для приданого его.
Та когда б я знала, когда б ведала,
Что засватана буду,
То мыла б я стены, чтоб были белые,
Белою ракитою,
Та терла б я лавки, чтоб были гладкие,
Та зеленою ракитою:
Все для свекрови, да для старенькой,
Да для приданого ее.
3.
если б я знала или ведала,
Когда сватанье будет,
То я б умылась, причесалась,
К сватанью принарядилась;
Помыла б столы, чтоб желтые были,
Желтою ракитою,
Помыла б лавки, чтоб были гладкие,
Медом да горилкой.
4.
Ой пойду я да шалфей рвать —
То ж у меня сваты в хате.
Я думала, что гулять пришли, —
Они меня подговаривать пришли.
Я думала, что домой идут, —
Они меня да и за стол ведут.
Отец и мать не отказывают,
Хусточек не показывают.
5.
Та заручена та Марфочка,
Зарученая,
Та положила белую ручку
На заручку.
«Белая ж моя та рученька
У батеньки,
Ой будешь ли ты такая белая
У свекра?»
«Ой как будешь ты, Марфочка,
Покорненькая,
Будет твоя рученька
Та беленькая.
Ой как будешь ты, Марфочка, …»
Покорней всех,
Та будет твоя та рученька
Большей всех».
6.
Маменька моя да и голубонька,
Свататься да братаешься,
Чего ты людей не спрашиваешься, —
Чтобы не был пьяниченька,
Чтобы не обидел моего личика.
Как будет пить да гулять,
Буду тебя проклинать.
7.
Через сенечки новые дверочки
Да в вишневый садочек,
Ой там Марфочка голубков кормила,
С голубками разговаривала:
«Да гудите, голуби, квиляйте, соколы,
Щебечите, соловейки!
Да задайте тоску
Темному лугу
И моему батеньке,
Ой что он меня
Молодую отдал,
Доленьки не угадал».
«Да я ж тебе даю,
Что в доме имею,
Доленьки не угадаю».
8.
Да отдашь меня, мой батенька,
Да и от себя,
Да остается та рута мятка
Да вся в тебе.
Встань же ты, мой батенька,
Да раненько,
Поливай же ты руту мятку
Да частенько,
И ранними, вечерними
Ой росинками,
И своими меленькими
Ой слезинками.