11.1
Ходить котик
По дворку,
Избірае соломку,
Все дитині в головки…
Ой ну люли, люли…
12.2
Ой ну, коте волохатий,
Да не ходи коло хати,
Да не збуди ти дитяти -
Дитиночка маленька,
Вона спати раденька.
Ой хоч хоче, да не спить,
Треба її дубцем бить,
А не дубцем – ризкою,
Ремінною пужкою.
Ой ну люли, люли, люли!
А.1
1 Ой ну люли, люли…
2 Налинули гули,
3 Посели на люли,
4 Стали думати-гадати,
5 Чим діточок годувати:
6 Чи кашею з молочком,
7 Чи бубличком да медком,
8 Чи солодким яблучком.
Пишний, гордий, славний паничу!
Славний паничу, добрий Іване!
Молод же ти в військо ходити.
Є в нього ненька, ненька рідненька;
Як виправляла, то научала:
«Синку ж мій, синку, синку Іванку!
Ой як підеш молод до війська,
Да не вихвачуйся з-поперед війська,
Не зоставайся да позад війська,
Держися війська все середнього».
А він же неньки да й не послухав:
Скоро на коника впав, половину війська стяв.
Вибив города-Царигорода,
Турського царя зараз ізв’язав.