Історія
Його передісторія почалася ще в далекому губернському Житомирі, де 12 січня 1907 року побачив світ первісток молодої подружньої пари Марії Миколаївни (1888 – 1980) і Павла Яковича (1877 – 1929) Корольових. Витівниця-доля приготувала Сергію (1907 – 1966) багато тяжких випробувань і перешкод, які він з честю витримає, вписавши своє ім’я в історію космонавтики золотими літерами в якості творця першого пілотованого корабля, що вийшов у відкритий космос.
Ось тільки народна слава і широка популярність прийшли до Сергія Павловича Корольова вже після смерті… У Житомирі, що мав за честь стати батьківщиною великого авіаконструктора, група ентузіастів в 1966-му по крупицях почала відновлювати його життєвий шлях за допомогою живих очевидців його неординарної долі. Результати їх досліджень лягли в основу колекції майбутнього місцевого музею космонавтики.
Завдяки величезній роботі і підтримки сім’ї батька радянської космонавтики вже в 1970 році мати С.П. Королева Марія Миколаївна отримала можливість виступити з промовою на офіційному відкритті філії Житомирського краєзнавчого музею його імені. Правда спочатку це була лише частина тієї чотирикімнатної квартири, де народився авіаконструктор.
Через сім років на честь сімдесятих роковин з дня народження конструктора космічних кораблів всю історичну будівлю недовгого проживання сім’ї Королева в серці старого міста було урочисто передано для розміщення Меморіального будинку-музею академіка Сергія Павловича.
Не дивлячись на величезну експозицію та власну інфраструктуру, ще десятиліття храм вітчизняної космічної науки в контексті особистості її прародителя існував як філія краєзнавчого, поки з початком будівництва нового павільйону на Дмитрівській 5 не було отримано офіційний статус Музею космонавтики ім. Королева. Відкриття виставкової будівлі, що отримала назву «Космос», урочисто відбулося 1 червня 1991 року.
І нині музей перших кроків підкорення космосу продовжує свою захоплювальну подорож крізь час, розширюючи свої горизонти (будівництво планетарію, створення інтерактивних зон і об’єднання комплексу в єдине ціле), щоб розповіддю про таємниці чорних далечиней в холодному блиску зірок подарувати істину світобудови людям.
Архітектура
Відкритий в 1991 році павільон «Космос» площею вісімсот п’ятдесят метрів являє собою квадратний обсяг (сторона 28м) в стилі мінімалізму зі скошеними кутами і прибудовою в південно-східній частині, основний архітектурно-домінуючою особливістю якого є прямокутні віконні прорізи у всю висоту будівлі (не рахуючи широкого фризу).
Експозиція
Велика всеохоплююча експозиції павільйону «Космос» житомирського музею космонавтики починає свою розповідь ще на вулиці, де розташовані дві ракети (Р-12 і Р-5В) та пам’ятник батькові вітчизняної космонавтики.
Внутрішні ж приміщення в незвичайній формі відкривають раритети з далеких небесних глибин (зразок корабля «Союз», макети спускальних апаратів міжпланетної станції «Венера-15» і корабля «Союз-27» з автографами Джанібекова і Гречко, місяцеходу, місячний грунт, польотні костюми, побутові та технічні приналежності підкорювачів космосу) в реалістичному ракурсі малюють живу ілюзію перших космічних подорожей, захоплюючи уяви своєю різноплановістю і реальністю.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Дмитрівська, 5.
Офіційний сайт: http://cosmosmuseum.info
Посилання
- Етимологія. Радник проти миру
Як дістатися
Автотранспортом по трасах Е40 (Городок – Броди – Рівне – Бориспіль – Полтава – Харків – Слов’янськ – Луганськ) або М21 (Житомир – Бердичів – Вінниця – Жмеринка – Могилів-Подільський), які через місто проходять вздовж вул. Великій Бердичівській. Далі повернути на вул. Івана Франка, на перетині з якої з вул. Дмитрівською розташований павільйон «Космос».
Житомирським міським транспортом, прямуючим уздовж Великої Бердичівської до зупинки «Міський Палац культури», а потім два квартали по вул. І. Франка до Музею космонавтики ім. С.П. Корольова.