Радник проти миру

Один місто і три версії його заснування як відбувається завжди, коли наявних документальних фактів набагато менше, ніж легенд і домислів, що не потребують підтвердження. А взагалі-то прийняте наукою датування народження населеного пункту від першої згадки в збережених після багатьох століть воєн, природних і людських катаклізмів документах – досить умовна одиниця, яку з успіхом, але без результату ось уже століття оскаржують археологічні артефакти і висновки семантичних досліджень.

Тому офіційно визнаний датою заснування 1240-ий від Різдва Христового (перша згадка Житомира в літописі) вже зараз поставлений під сумнів як мінімум трьома різними теоріями, які спираються на свої припущення, висновки, факти і додають до його і без того посивілого віку ще як мінімум два століття.

Так, згідно записів історика з духовним саном за плечима Миколи Трипільського, місто було засноване в 884 році радником Аскольдового княжіння Житомиром, який після загибелі свого владики відмовився присягати новому київському князеві Олегу і пішов в дрімучі наддніпрянські ліси до древлян, щоб заснувати там на скелі (де зараз розташована будівля міського архіву) укріплене дерев’яним частоколом поселення свого імені і фактично опинився правителем власних земель. Цьому опосередковано вторять давньоруські джерела, де місто зветься “Жітомль” з присвійним суфіксом -ль в якості підтвердження його походження від власного імені.

Але Трипольському апелюють результати археологічних досліджень чеського історика Павла Йозефа Шафарика, які датують поселення біля злиття Кам’янки і Тетерева швидше XI століттям та відносять його до племені хліборобів і жита, як основної культури їх обробки. Відповідно до цього трактування розшифровка імені міста проста – жітячей світ (місто). Причому жито до останнього часу залишалася однією з основних культур сільського господарства Житомирського району.

А ще вносять сумніви власні імена і назви Житомир, що часто зустрічаються на території Сербії і Хорватії (хоча скоріш цей факт не так спростовує, скільки ставить під сумнів порядок причини та слідства) і очевидне трактування слова “Житомира” при розкладанні на складові частини з поправкою на діалектику – “жити” і “світ”, що в підсумку дає місто, що живе в мирі.

09-02-2018 Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Коментування цієї статті закрите.