Спаський собор Павлограду

Історія

Собор Нерукотворного Спаса в Павлограді Спаський собор в Павлограді

В трагічній події катастрофи царського поїзда 17 жовтня 1898 року на ділянці Курськ – Харків – Азов, коли смерть забрала в своїх обіймах двадцять одне життя, а ніхто з членів сім’ї Романових не постраждав, деякі вбачають застережливий перст долі російської монархії, якій залишалося правити лише півтора десятиліття і закінчити своє життя від руки повсталого люмпена.

Але на той момент більшість підданих імперії двоголового орла з легкої руки православного духовенства угледіли в цій події добрий знак і заступництво небес, приписавши чудо іконі Спаса Нерукотворного, що перебувала в поїзді. І звичайно ж ефект священного чуда (неушкоджена ікона зі столового вагона була канонізована православною церквою) не оминув такого затятого прихильника престолу і віри, як головний міської думи Павлограда, купця Якова Федіровича Голубицького (1815 – 1897).

На схилі років мудра старість замислюється про слід, який вона лишає на цій землі після себе, не був винятком і Голубицький (тим більше, що власних дітей у нього не було) – той щасливий випадок з царською сім’єю став для нього приводом до ініціюванню будівництва в місті другого собору за чотириста метрів від єдиного, давно не вміщуючого всіх бажаючих почути слово Боже міського Вознесенського.

Дзвіниця Спаського собору в Павлограді Дзвіниця Спаського храму в Павлограді

Причому ділянка для будівництва була куплена Яковом Федоровичем проблемна з озером, для перетворення якого на тверду землю знадобилося чимало сил і коштів. Роботи зі спорудження нової міської святині почалися в 1888-ому і закінчення їх засновник та головний фундатор не побачив, померши 11 вересня 1897 року. Його тіло було поховано у вівтарної стіни.

Фінансовим і духовним спадкоємцем мецената став його племінник Дементій Пантелійович Конжуков (1862 – 1911), якому належить честь бути гідним завершителем справи усього життя свого дядька – для освячення храму зі столиці був запрошений сам протоієрей Іоанн Кронштадтський (1829 – 1908), шанований за життя як святий, а головна ікона, точна копія того самого Спаса Нерукотворного, була надіслана удовою імператрицею Марією Федірівною (1847 – 1928). Освячення відбулося 15 жовтня 1898 року.

Причому Спаський храм став для Павлограда не тільки православним духовним центром, але і світочем освіти, коли при ньому була відкрита бібліотека (початок ХХ століття), а також віддані на його піклування курси грамоти, Городищецька і Олександрівська церковно-парафіяльна школи (1904).

Пам'ятний хрест Павлоградського Спаського собору Пам'ятний хрест Павлоградського собору

Релігійні гоніння нової влади від войовничого атеїзму фактично передрекли святині велике майбутнє, коли червоні зруйнували в 1936-ому головний міський собор, так що він залишився єдиним головним для п’яти прилеглих районів.

Однак, перш ніж стати по-справжньому вільним, собору Спаса Нерукотворного треба було ще пройти крізь випробування Другої світової війни, коли його трохи пошкодило під час авіанальоту 1943-ого, під час якого загинув його настоятель, отець Симон, а в 1960-х закрили з переобладнанням під спортивний зал новоприбудованої спортивної школи в “кращих” комуністичних традиціях.

У числі храмів усіх конфесій, яким пощастило пережити радянський період, павлоградська головна святиня була повернута церкві разом з набуттям Україною незалежності в 1991 році (три престоли освячені на честь Нерукотворного образу Спасителя, Благовіщення Пресвятої Богородиці, святого Миколая). Зараз він є другою катедрою митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, а також частиною міського туристичного маршруту як свідок столітнього періоду історії Павлограда і краю.

Архітектура

Південний фасад храму Спасу Нерукотворного в Павлограді Південний фасад храму Спасу в Павлограді

Псевдоросійська еклектика, модна на рубежі XIX і XX століть, стала основоположною ланкою в оформленні цегляного, спочатку хрестовокупольного, однонавового храму з гранованою апсидою на сході, меншими за висотою бічними різницями і дзвіницею над бабинцем. До його його північного фасаду була зроблена пізніша прибудова.

Рясно прикрашений виконаними методом фігурної кладки під тиньком декоративними елементами досить масивний об’єм Спаського собору візуально легкий і невагомий, адже рішуче все в його зовнішності від канельованних пілястр храму і рустованих – дзвіниці до аркатурного фризу, від кокошників на сандриках до зубчастих карнизів, від ширинок до спарених напівколон, від брівок до витонченого віконного обрамлення, від куполів до кіота апсиди направлено для створення такого ефекту.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, пров. Музейний, 1.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М04 (Е50) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпро – Донецьк) або Р51 (Мерефа – Лозова – Павлоград). У місті по вулицях Успенської – Соборній до Спаської святині.

Громадським транспортом до Павлограда, а потім в центр міста до Соборної площі в одному кварталі на захід від якої розташований Спаський храм.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті