Бульвар ім. Саші Фельдмана

Те що на етапі становлення радянська влада не цуралася будь-яких силових методів впливу загальновідомо. Але покладатися на відданість тих, хто вважав грабіж і розбій справою честі, було великою помилкою.

Так життя Мишки Япончика – короля злодіїв Одеси – низка кримінальної “романтики”, де є місце лише злодійським законам і правилам, а непокора їм тягне за собою вигнання або смерть, де всі, хто знаходяться поза посвященного кола, – потенційні жертви, а сенс мають лише нажива, отримана незаконним шляхом.

Прийняття таких людей до лав армії (навесні 1919 року Япончику було доручено формування 54-го стрілецького полку в складі Третьої Української армії з представників кримінального світу) було рівнозначно визнанню неспроможності держави. Так прикриваючись владою, некоронований “король” кримінального світу Одеси продовжував свою бурхливу кримінальну діяльність.

Ось тільки підпорядкування владі не входило в плани “короля” Одеси, тому при першій серйозної небезпеки він дезертує. Але й радянська влада, що складалася то ж з людей не “самих чесних правил” швидко розуміє свою помилку завдяки доповідям Олександра Фельдмана, і, організовуючи засідку, прибирає неугодного і незручного Япончика 29 червня 1919 року.

Однак за життя свого “короля” кримінальники швидко розквиталися з Фельдманом, який, крім того, наказав розкрити могилу їхнього кумиру, убивши пострілом в спину трьома місяцями пізніше. А радянська влада, вирішивши увічнити пам‘ять “мученика революції” привласнила його ім‘я Приморському бульвару міста, де він загинув – Одеси.

19-03-2011 Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Коментування цієї статті закрите.