Історія
В епоху зародження Одеси в якості великого торгівельно-морського порту, коли сучасне планування лише формувалася лише з вищого дозволу глави імперії під впливом градоначальників і перших поселенців за часто змінюваним планом міської забудови ділянка під №8 в самому центрі звичайно ж не могла залишатися порожньою, хоча точних відомостей про будівництво на розі Катерининської і Генуезької площі історія і не зберегла, як і ім’я будівельника.
Перші документальні свідчення про будівлю з’являються лише через сторіччя (1898 рік), коли при інвентаризації міських об’єктів господарем ділянки і будівлі на ній зазначено графа Анатолія Євгеновича Гагаріна. Причому будівля купувалася іменитим господарем виключно в комерційних цілях.
Останнє підтверджує розпочата чотири роки по тому масштабна реконструкція під прибутковий будинок у стилі еклектики з переважанням пишних форм бароко за проектом німецького архітектора Христофора Готлібовича Бейтельсбахера, допрацьованого місцевим зодчим Маврикієм Германович Рейнтерцем (1860 -), що вигідно виділила його з ряду забудови Катерининської площі.
Десь в той же період часу князь у зв’язку із змінами сімейно-майнових обставин став володарем і сусідньої забудованої ділянки, що раніше належала Івану Олексійовичу Гагаріну, після чого ним було розпочато зворотній процес об’єднання двох сусідніх будівель під однією адресою по вул. Катерининської №8.
У червоній Одесі після всіх непростих лихоліть Першої світової війни і наслідків більшовицького перевороту 1917-ого, будівля в числі багатьох інших перейшла з категорії приватної в суспільну власність. І колись розкішні апартаменти були поділені на квартири для жителів нової країни рад.
Одним з тих небагатьох привілейованих творців від музики і літератури, хто мали щастя проживати в квартирах колишнього прибуткового будинку Гагаріна були письменник Юрій Іванович Яновський (1902 – 1954) і композитор Макс Кюсю, останній з яких квартирував тут до початку Другої світової війни.
Офіційний статус будівлі на розі з Катерининською площею (в радянський період Карла Маркса, в румунський – Адольфа Гітлера) не змінився до сьогоднішніх днів. Вона так і залишається житловою з розміщенням нині приватних торгівельно-комерційних точок в спеціально пристосованим для цих цілей першим поверхом, правда вже в статусі пам’ятки архітектури місцевого значення.
Архітектура
Чотириповерхова будівля колишнього прибуткового будинку Гагаріна є складнопрофільним згладженим г-подібним периметром, контур якого визначили межі його земельної ділянки. При цьому його досить значний обсяг завдяки обраному стилістичному оформленню не виглядає громіздко поруч зі своїми більш скромними по декору сусідами.
Яскравий приклад еклектики з домінуючим бароко з використанням русту, напівколон іонічного ордеру, пілястр і лопаток, об’ємних наличників, жіночих і левових маскаронів, гірлянд, різного виду сандриків, об’ємних табличок, і незвичайної форми тумб кованого ажуру балконів, ліпних прикрас консолей і звичайно фігур атлантів створюють ошатний стиль парадних фасадів більш властивих палацам, ніж комерційним проектам. Вінчає будівлю профільований лобовій карниз великого виносу на модильйонах, глухий парапет прикрашений рослинним орнаментом з двома збереженими бароковими декоративними фронтонами.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининьська, 2.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь), потім до Катерининської площі, на розі якої з однойменної вулицею знаходиться колишній прибутковий будинок Гагаріна.
Громадським транспортом до Одеси, а далі в центр старого міста з пам’ятником архітектури в стилі барокової еклектики в південній частині Катерининської площі.