Душа чорноморської перлини по юному прекрасної і мудрої сивиною, як якір сталості спокою, навколо якого в усі часи вирувало насичене людськими долями життя.
Дзеркало Одеси, в якому до найдрібніших подробиць відображаються всі відтінки міської мінливості, котрі по волі випадку або людської руки прийшли в цей світ, щоб назавжди закарбувати її образи і лица в глибинах своєї пам’яті.
Витончена архітектура на службі у комерції нещадної в своїй меркантильності до кісткової байдужості і абсолютного ніщо.
Досконалість ліній, багатство обробки, розкіш інтер’єрів як пам’ятник своїм творцям, який пережив найстрашніші віхи двохсотлітньої історії, щоб розтанути в безпечності благополуччя.
Місцева знаменитість, що здобула свою славу завдяки неординарним талантам і долям своїх орендарів, які творили, допомагали і лікували з натхненням і любов’ю на благо рідного міста та за для задоволення його жителів.
Величний колос з витонченими архітектурними акцентами, годинник існування якого Хронос відраховує ось уже друге століття.
Поєднання не поєднаного, що під рукою майстра перетворилося на архітектурний шедевр, котрому заступництво всюдисущого Гермеса забезпечило процвітання в віках.
Буденність під маскою величі, увічнена на незліченних кадрах кіноплівки в маленьких епізодах і другорядних ролях в грі головній ролі свого життя.
Маленький діамант великого міста, який не втратив свого витонченого блиску в руках шаленого люмпена від народу, у величі гідності виконуючи ту роботу, до якої ніколи не був призначений.
Один з кращих зразків архітектурної класики, в якій музика гармонії окремих акцентів складає оду витонченості творіння.
Найстаріший кінотеатр міста, в якому досі витає дух великої людини сором’язливої і безстрашної, який прославив його ім’я у віках.
Відлуння старої Одеси, застигле в стінах одного будинку, який змінив за своє бурхливе життя безліч амплуа в дусі часу, але так і залишився в пам’яті як диво першого сінема.
Друга частина інвестиційного проекту підприємливого одесита, котрий для диверсифікації ризиків розділив одну долю надвоє.
Дивом збережена корона Преображенської, як символ тих давніх дорадянських часів, коли квітуча Одеса стояла в одному кроці від прірви і не знала про те, обзаводячись новими дорогим комерційними проектами – прикрасами.
Бурхливі пристрасті з неординарними подіями життя під скромною личиною класичного оздоблення, як наочний приклад помилковості загальної омани про перше враження.
Гучні імена і цікаві долі, що тінню пройшли крізь стіни старого особняка, об стійкість якого ось уже два століття розбиваються всі спроби Хроноса накласти на нього печатку забуття.
Витонченість бароко застигле під рукою майстра в камені, щоб крізь роки і лихоліття зберігати імена своїх творців для забудькуватих-вітряної пані на ім’я Історія.
Палацова розкіш в одному ряду з пересічною забудовою комерційних інтересів, яка так зачарувала громадян від влади, що вони заради володіння нею хоча б у службовому користуванні готові були немало заплатити власникам для підтвердження статусу.
Один з безлічі унікальних комерційних проектів кінця XIX століття, які подарували Одесі так багато нових архітектурних перлин з унікальною архітектурною і пересічної історією.
Середньовічний замок з дозорними вежами в претензії на оригінальність серед сірості буття початку сучасності з її простотою форм і рішень.