Історія

Історія архітектурної перлини по нинішній вулиці Андрія Кизила(а тоді ще Суворівській) №7 в двох кроках із міського центра починає писатися на документальних сторінках Умані на заході ХІХ століття, коли власник земельної ділянки з сім’ї євреїв Ланда задля отримання в майбутньому стабільного прибутку розпочав в 1898 році тут будівництво триповерхового прибуткового будинку.

Причому за привабливими фасадами на заможних орендарів в зданій в експлуатацію два роки потому будівлі чекали вишукані, прикрашені ліпниною інтер’єри та море комфорту, до якого окрім електричного освітлення та водопроводу, входило новаторське досягнення уманської технічної інновації — каналізація мережа з чотирма люками надворі.

Станом на 1913 рік будівля перебувала у власності Першого уманського ощадного товариства, а головним орендарем її приміщень був інтернат розташованої поруч Уманської жіночої гімназії, яка була заснована на самісенькому початку ХХ століття. Так документальні джерела датовані 1916-им свідчать, що інтернат займав сім кімнат на другому поверсі, тринадцять кімнат на третьому та дві — в цокольному для прання із загальною річною орендною платою в 2660 карбованців (900 карб., 1500 карб. та 260 карб. Відповідно).

Після московської окупації 1920 року спорожнілі приміщення прибуткового будинку вже експропрійованого новими “господарями від народу”, пристосували під потреби гуртожитку новоорганізованного на базі міської чоловічої гімназії аграрного професійно-технічного училища.

Двадцятирічний період відносної тиші перервала розпочата Москвою та фашистською Німеччиною війна 1939 — 1945 років, коли будівля колишнього інтернату жіночого училища перетворилася на гестапівські катівні, а на додачу під час чергового загострення в його стіни потрапив артилерійський снаряд, сильно пошкодивши боковий фасад.

Відновлювальні роботи тривали до 1950-ого, причому проведені непрофесіоналами (В. Гайщуком під керівництвом директора технікуму механізації Н. Є. Родіна) без урахування культурно-історичної цінності будівлі. В ході них був знищений унікальний багатий внутрішній декор та частково спотворені зовнішні фасади споруди. В якості гуртожитку споруда проіснувала практично до падіння тоталітарного радянського режиму.

А потім була довгоочікувана українська незалежність, перші важкі роки її становлення… та відновлення історичної спадковості, коли прибутковий будинок знов повернувся під крило бога торгівлі Гермеса як бізнес-центр з приміщеннями в найом та офіційною резиденцією місцевих представників бізнесу, в якості якого він отримав осучаснення зовнішнього вигляду та внутрішнього інтер’єрів.

Архітектура

Стриманий триповерховий симетричний цегляний будинок с-подібний в плані (два невеличких в одно вікно кутових крила з боку внутрішнього двору) для створення більш затишної та комфортної атмосфери своїх постояльців був спроектований таким не типовим образом, що вхід до об’ємної будівлі знаходиться лише з боку внутрішнього двору, що відокремлювало його від зовнішнього світу за допомогою високого цегляного паркану із прикрашеними ширинками стовпчиками аркової хвіртки та брами (зараз тиньковані).

Головний архітектурний акцент колишнього інтернату Уманського жіночого училища сконцентрований на центральному фасаді, елементи якого виконані методом фігурної кладки від ширинок пілястрів першого ярусу та лиштв із замковим каменем — першого і другого до дворівневих напівкруглих колон коринфського ордеру, від табличок з рослинним орнаментом підвіконного простору до архівольтів на імпостах пилястр доричного ордеру, від широкого лобового карнизу складного профілю до величного аркового декоративного фронтону, від глухого парапету із тумбами до центральної розетки.

На особливу увагу заслуговують маленькі діаманти ліпнини — левовий маскарон, грифони (північний знищений), модильйони та закрутки ордеру.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Андрія Кизила, 7.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів до площі Свободи. Далі повернути і прямувати по вул. Андрія Кизила до прибуткового будинку Ланда.

Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі. В двох кварталах від Центрального парку по вулиці Андрія Кизила розташована будівля колишнього інтернату місцевого жіночого училища.