Історія
Історія початку існування на цьому місті якихось споруд губиться десь у темряві часів, хоча досить малоймовірно, що земельна ділянка поруч із уманським міським центром століття існування міста лишалася порожньою і не мала свого господаря. Але в документальних джерелах вперше з перев’язкою до розташування на мапі будівля з’являється тут лише на початку ХХ в якості власності банкіра Рахліса.
Як комфортабельний прибутковий будинок з електрикою, водопостачанням, телефоном за той невеличкий проміжок часу у два десятиліття, що знаходився у приватній власності, в різні роки він виступав офіційною резиденцією чималої кількості великих та малих комерційних структур: готелі (Регіна і можливо Лондон), крамниці (меблева Менделехеса, галантерейна “Буржа”, взуттєва Бурноса, мануфактурна Городецького), аптеки Грінберга та Грінвальда, кабінети лікарів Френкеля та Рутгайзера, фотографія Бриля “Зоря”, філія міжнародного банку, а також широковідомий “Малий театр” Полонського.
Встановлення московської збройної диктатури пролетаріату після перевороту 1917-ого кардинально змінило склад місцевих організацій-мешканців — за рік правління документи фіксують в цих стінах союз будівельних робітників та бюро “Бунда”, а 1923-ому вся будівля була віддана Об’єднаному робітничому клубу, з підмостків театру якого (вже був перейменований на “Червоний”) плеяда нових діячів від культури просували в маси ідеї нового тоталітарного режиму, в кімнатах працювали різноманітні гуртки, міська бібліотека та школа журналістів місцевої газети.
Але ентузіазм робітників палав в цих стінах не занадто довго — в 1930-ому більшу частину приміщень пристосували під гуртожиток Інституту соціального виховання з переведенням сюди чотири роки потому і його біологічного факультету (пізніше реорганізовано в природничо-географічний).
Навчальний процес було перервано початком бойових дій розв’язаної Москвою та Берліном Другої світової війни, а вже 28 серпня 1941 року з балкону колишнього готелю Регіна свої війська вітав Адольф Гітлер (мала відбутися урочиста зустріч з їхніми італійськими соратниками, але негода завадила останнім дістатися Умані вчасно).
З закінченням бойових дій та відновленням навчального процесу інститут соціального виховання повернувся до рідних пенат, але вже в 1950-х тут діяв районний Будинок культури, який на період реконструкції надавав дах кінотеатру ім. Черняховського (з 1952-ого). Це стало базою для відкриття тут Кінотетру хроніки та повторних фільмів п’ять років потому.
Одночасно з новим сінематографом, який отримав назву “Хроніка”, приміщення верхніх поверхів займали райком Комуністичної партії України, відділи райвиконкому, райком комуністичної спілки молоді України, районна бібліотека, контора “Сельелектро”, контора овочевого сортового насіння.
А після відновлення української незалежності триповерхова будівля в самому центрі міста вже потребувала капітального ремонту, але замість цього була залишена напризволяще, поки велика пожежа 2016-ого не зруйнувала геть все його дерев’яні перекриття, залишивши тільки цегляний остов тримальних конструкцій.
Архітектура
Прямокутний триповерховий периметр з червоної цегли (тинькований і декорований жовтою головний фасад) вздовж червоної лінії забудови головної міської вулиці поруч із самісеньким центром Старої Умані являє собою харизматичного представника українського бароко початку ХХ століття з використанням всіх притаманних йому архітектурних прийомів.
Весь шик архітектурного декору колишнього готелю Регіна сконцентрований на симетричному центральному фасаді: кутові тиньковані ризаліти з арковими входами та рустом першого поверху вінчають декоративний фронтони складного профілю з простими розетками по центру та стилізованими тумбами-вежами під шоломоподібним завершенням з рослинним орнаментом по кутах, центральний вхід, як і площину стін, підкреслюють лопатки рустовані на першому поверсі із завершенням у вигляді тригліфів із медальйоном, колони композитного ордеру та дві великих коробових арки вікон, вінчальний профільований лобовий карниз спочиває на стилізованому під бігучу хвилю фризом, а віконні прорізи прикрашені ліпним прямокутним сандриком з геометрично-рослинним орнаментом характерного типу. Особливою родзинкою виступає вищезгаданий балкон другого поверху та вишнева плитки.
Дворовий фасад залишений без особливих прикрас окрім різних за шириною коробових арок віконних отворів площини стін та дворівневої стрілчастої — центрального ризаліту, профільованого лобового карнизу та простих лопаток.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної Сотні, 10.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів, яка в районі площі Свободи проходить поруч із колишнім готелем Регіна.
Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі, поруч з якою повз Алею Героїв розташований будинок в стилі українського бароко.