Історія
Парадний фасад готелю "Чорний орел"
Потопаючи в п’янкому ароматі духмяних садів чернівецьких садиб, що щільним кільцями оточували тодішній старий міський північніше сучасного, ця місцина ще на початку ХІХ століття знаходилася якраз на межі регулярної забудови і вікового прикарпатського лісу. Довгі роки судової тяганини та торжищ з власниками за ділянки, щоб через чотири десятиліття після смерті австрійського імператора Йосифа ІІ (1765 – 1790) його побажання втілилося в життя, і буковинська столиця отримала відповідний європейським стандартам архітектурний центр.
З впорядкуванням Центральної (на той момент ще Ринкової) площі призначені для забудови ділянки по її периметру значно підстрибнули в ціні, що перетворило їх на жаданий комерційний об’єкт. При з огляду на спеціалізацією самої площі, головним попитом користувалися тут заїжджі двори з шинками, одним з них на північному її куті став одноповерховий готель «Чорний орел» (нім. – «Schwarzer Adler») пана Шольца побудови середини ХІХ століття.
Чернівецький готель "Чорний орел"
Популярність (саме тут в 1859-ому шляхом з Італії зупинявся один з яскравих представників Буковинського відродження, Юрій Федькович (1834 — 1888)) і непогані доходи як наслідок змусили його господаря вже в 1862-ому замислитися над значним розширенням свого прибуткового бізнесу з перебудовою в цеглині та збільшенням поверховості до трьох, що незабаром було здійснено.
Готель Шольца став першою мурованою спорудою подібного типу в Чернівцях. В розпорядженні презентабельної публіки окрім комфортабельних номерів були просторі ресторан, бальна зала та велика сцена. Саме тому розкішно-затишний заклад миттєво перетворився на найфешенебельніше місце відпочинку найзаможніших містян та гостей буковинської столиці. В ньому свого часу зупинялися граф Кочубей, барон фон Мустаца, композитор Ференц Ліст, письменник Шолом Алейхем.
«Чорний орел» завдяки своїй популярності продовжував функціювати майже без втрат попри всі історичні буревії першої половини ХХ століття з її Першою і Другою світовими та московсько-українською 1918 — 1921 років війнами, а разом з тим – румунську, німецьку, першу радянську окупації. Як готель будівля продовжувала свою роботу і після встановлення тоталітарної диктатури пролетаріату на українських землях за умовами Ялтинської мирної угоди 1945 року з експропріацією всієї приватної власності до держскарбниці. Всі зміни, на які спромоглися ради — це зміна назви на «Верховина».
Північний фасад Чернівецького торговельно-економічного інституту
В такому статусі споруда під №7 на центральній чернівецькій площі перебувала до 1980-х, коли на зламі епох, коли чергова московська імперія вже стояла однією ногою в могилі, і перші промені свободи вже осяяли східний кордон України, готель у цих стінах припинив своє існування, а сама будівля отримала офіційне визнання як культурно-історична пам’ятка місцевого значення (рішення Чернівецького облвиконкому від 18 липня 1990 року).
З поверненням української незалежності 1991-го протягом перших років становлення країни будівля знаходилася в невизначеному статусі, поки її стіни не стали обличчям Чернівецькому торговельно-економічному інституту, який прилаштував колишні розкішних номерах австрійського готелю для проживання своїх студентів та розміщення учбово-адміністративних відділів (перший поверх продовжує виконувати торгівельно-комерційні функції).
Архітектура
Балкон споруди по Центральній площі 7
Розташована на розі Центральної площі з Університетською вулицею кутова триповерхова на високому цоколі г-подібна з прибудовою цегляна тинькована споруда колишнього «Чорного орла» має два парадних фасади, центральні частини яких акцентовані кованим балконом в три вікна на другому поверсі над центральним входом (східний) та мансардною надбудовою в п’ять вікон (північний). Загальний стильовий напрямок їхнього рішення можна визначити як неокласика.
Архітектурний малюнок споруди складають: грановані класичні доричні напівколонни (без бази) міжвіконного простору (в мансарді замінені пілястрами), профільовані коробові лиштви з брівками на імпостах верхніх поверхів, профільований між’ярусний, підвіконний, лобовий карнизи та аркатура з розетками під ними. З візуальних акцентів варто відзначити оформлення балкону за кованими чавунними ґратами витонченого малюнку на прикрашених тригліфами барокових консолях рослинного орнаменту з розетками в торці та чотири великі коробові арки-вітрини східного фасаду.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, 7.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці) до вулиці Руської (пролягає крізь Центральну площу), на розі якої з вулицею Університетською розташований колишній готель «Чорний орел».
Громадським транспортом до Чернівців, в місті – до Центральної площі, північно-західну перспективу якої завершує Перший навчальний корпус Чернівецького торговельно-економічного інституту.