"Невинні" витівки аристократії

650 – така страшна цифра, звела на вершину п‘єдесталу серійних вбивць представницю роду трансільванських князів.

Щасливе дитинство в одній з найбагатших родин Угорщіни, ранній шлюб з представником угорської аристократії, народження п‘ятьох дітей не зупинили Єлизавету Баторі на її кривавому шляху. А Чахтіцкому замку судилося зіграти роль підмостків у цій жахливій драмі, де красуня в гонитві за в‘янучою красою переступає всі людські закони, відправляючи на мученицьку смерть невинних дівчат.

Щотижневі “омолоджуючі” обмивання Кривавої графині в період з 1585 по 1610 років зажадали убити після жорстоких тортур (бо, на переконання Єлизавети, це посилювало ефект процедури) до 650 дівчат, частина з яких була її кріпосними селянками, а частина – збіднілими аристократка, що було залучено до замку обманом.

Настільки тривала (чверть століття) безкарність Єлизавети Баторі пояснюється прізвищем, з яким тісно були переплетені родинними зв‘язками правителі Польщі, Литви та Угорщини. А так саме цим пояснюється суд, якого не було, і триденне приведення у виконання смертного вироку для підручних (Дорота Сентеш, Ілона Йо і Катаріна Беніцка – спалення на вогнищі, Ян Уйвар – відсікання голови) після того, як король Угорщини не зміг ігнорувати наростаючі чутки про безчинства родички трансільванського князя.

Хоч суду над Єлизаветою Баторі і не було, але вирок, у виконанні якого могли переконатися всі охочі, був жорстокий: замуровування живцем у стіну залу замку, де відбулося злодіяння, із залишенням невеликого віконця для подачі їжі і пиття. Свою заслужену земну кару Кривава графиня несла ще шість років свого життя в кам‘яному мішку, позбавлена ковтка чистого повітря і промінця сонячного світла.

26-09-2011 Виктория Шовчко

Коментування цієї статті закрите.