Історія
Одна з найстаріших полтавських вулиць вже на мапах кінця XVIII століття виступає, як щільно забудована, хоча імена власників тих перших споруд, які здебільшого представляли собою одноповерхові цегляні будинки з невеликими присадибними ділянками, і загубились з плином часу через відсутність сталої топографічно-покажникової систематизації місцевого містоустрою фактично до початку ХХ століття.
На документальних сторінках полтавської історії будинок на розі Дворянської (нині Пилипа Орлика) та Приютської (Спаської) з’являється лише на початку 1880-х в якості маєтності відомої в Полтаві сім’ї титулярного радника, члена Головного управління шляхів сполучення та публічних будівель, Михайла Єлісеєвича Яновського-Надерженського. Частина кімнат будівлі здавалися в оренду.
Частину кімнат великого будинку з двома парадними входами здавалися в оренду. Так в Полтавський земельний банк протягом двох десятиліть орендував тут апартаменти для одного зі своїх членів Оцінювальної комісії: з 1891-ого ним був присяжний повірений в м. Полтава, представник Полтавського місцевого управління Товариства Червого Хреста, Іван Пилипович Боровик, якого через півтора десятиріччя змінив Митрофан Іванович Стороженко (хоча тоді будівля вже належала Янцену).
В 1911-ому століття будинок по Спаський 9 був пристосований під один з комерційних проектів місцевого підприємців, власника «Віденської» їдальні, Химеона Юдковича Рашкова — Полтавський завод мінеральних вод, який всього рік проіснував в цих стінах (вже наступного року в Пам’ятній книзі Полтавськогої губернії підприємство з телефонним номером 320 вже не значиться).
З 1912-ого будівля стає притулком для освітян спочатку в якості житлових апартаментів Лариси Миколаївни Дронової, вчительки 1-го чотирикласного училища, яке тоді містилося на Соборній, 6 (в 1877-ому засноване на підґрунті повітового як двокласне, за три роки доданий ще один клас, в 1898 — отримало поточний статус з відкриттям початкових вчительських курсів 20 серпня 1902-ого). За рік суди переміщаються вже класи самого учбового закладу, а ще за два перейменоване перейменованого на 1 вище початкове училище з додаванням почесного імені Гоголя ще за рік. В цих стінах тоді ж проживав його керівник, Петр Тимофимович Андрушко.
Жовтневий переворот 1917-ого на Московії подарував довгоочікуваний шанс на відновлення української незалежності, а з його втратою владу в країні захопили ділки та злочинці від пролетаріату, які конфіскували всю приватну власність до державної скарбниці — так в історії двоповерхової споруди на розі в 1919-ому відкрилася чорна сторінка, адже деякий час її використовували під свої криваві потреби московські кати з НКВС.
Врятував ситуацію високий попит на солодку продукцію Полтавської артілі з виготовлення карамелі та печива, яка через півтора десятиліття після створення реформована у кондитерську фабрику, змусивший комуністичну владу збільшити площі підприємства та приєднати двоповерхову будівлю до діючого виробництва карамельного цеху з пристосуванням під адміністративні потреби. Як частина фабричного комплексу будівля прийняла всі випробування Другої світової війни, і разом із ним ж пережила реконструкцію 1980-х.
Після святкування відновлення українського суверенітету в 1991-ому та повернення країни в демократичне правове поле, споруда №10 ще якийсь час використовувалася приватною компанією «Домінік», якій відійшли активи полтавської кондитерки, але лише на умовах оренди. Завдяки цьому в 2016-ом Українська православна церква отримала можливість на тендерних торгах виграти купівлю історичної будівлі Надерженських для облаштування свого соціального центру допомоги ветеранам московсько-української війни та іншої благодійницької діяльності.
Архітектура
Двоповерховий фарбований по не тинькованій цегляній кладці прямокутний периметр розташований вздовж червоної лінії забудови вулиці Пилипа Орлика з більш пізніми побудовами століття з півдня та півночі середини ХХ — самобутній представник модного на межі ХІХ та ХХ століть неороманського стилю, як архітектурна данина романтиці епохи Ренесансу.
Його асиметричний центральний фасад акцентований по кутах різномасивними ризалітами, які за доволі обмеженого набору архітектурних елементів декору (широкі лиштви на імпостах (нижнього поверху з домінантою замкового каменю), профільовані міжярусний та лобовий карнизи) створюють атмосферність романського стилю завдяки стрілчастим центральному входу та вікну над ним, шипцу на чолі — південного, двоярусному дзеркалу з коробовим віконними аркам та аркатурі зі стрільчастими арками — північного. Чотири пологоаркові фризу та витягнуті гори трилопастні і прості ніші, дентикульний пояс, глухий лобовий парапет додають будівлі схожості з середньовічним замком.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Спаська, 10.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків). Містом вулицями: Європейська — Монастирська — Пилипа Орлика, де на розі останньої зі Спаською розташований будинок Надерженських.
Громадським транспортом до станції Полтава, а далі — міським до Сонячного парку, від якого один квартал по Соборності – Спасській до колишньої пивниці «Притулок друзів».