Історія
Буковинська крайова бібліотека
Історію завжди творять персоналії, за будь-яким здобутком завжди стоїть ім’я конкретної особи, натхненням та волею якої він став реальністю. Первинно ідея заснування першої крайової буковинської публічної бібліотеки належала барону Михаю де Зотте, якому належали великі маєтності з палацом в селі Вікно; саме його зусиллями в 1850-ому був організований серед небайдужих початковий збір коштів на закупівлю книжкових примірників для цього меценатського починання.
Прапор його ідеї підхопив тодішній президент Буковини Адальберт Геннігер фон Зееберг, а разом з ним вирішення питання увійшло в офіційне русло зі схваленням від австрійського Міністерства культури (офіційний дозвіл від 18 травня 1851 року). Далі справа була лише за організаційно-фінансовою стороною при потужній меценатській підтримці місцевих еліт.
Сама ідея публічності і відкритості для всіх верств населення популяризувало бібліотечну справу в Чернівцях. І хоча офіційне відкриття закладу у зв’язку із проблемами розміщення відклалося на пів року, однак дуже швидко маленьке приміщення на Молодіївській (нині Лесі Українки 41) з півтисячою книжок набуло широкої популярності серед місцевої читаючої публіки, що служило додатковим стимулом для розширення її роботи під керівництвом виборного комітету.
Фронтон бібліотечної споруди
З плином часу та відкриттям Чернівцького університету було визнане більш доцільною передача фондів крайової бібліотеки під опіку навчального закладу, як основного користувача заклад, що і було здійснено 4 жовтня 1875 року з розміщенням їх в наявних університетських приміщеннях. На той момент часу кількість облікових примірників крайової вже перевищувала п’ятнадцять з половиною тисяч.
За державної підтримки з маркою університету на чолі наповнення фондів просувалося дедалі швидше, так що вже наприкінці ХІХ століття одного персоналу буковинського зберігача вселенської мудрості нараховувалося до десяти осіб, тоді ж була проведена модернізація п’яти бібліотечних приміщень при ВНЗ, котрі для зручності персоналу та відвідувачів додатково були оснащені пасажирським ліфтом.
Розетка бокового фасаду бібліотеки
І навіть попри військові дії світової війни 1914 – 1918, перший воєнний рік бібліотека продовжувала функціювати в штатному режимі, а потім до румунської окупації простояла зачиненою, опечатаною і такою ж недоторканою як в день свого відкриття завдяки самовідданості свого персоналу на чолі із заступником директора, Робертом Клементом, які змогли захистити її від зазіхань московських загарбників, що намагалися за своєю східняківською звичкою розграбувати її та вивести до своє батьківщини-жебрачки.
За часів Румунії фонди колишньої крайової досягли чотириста п’ятдесят екземплярів, що в другій половині 1930-х поставило перед університетським керівництвом нагальну проблему нестачі приміщень та спорудження власної бібліотечної будівлі Ще пару років узгоджень, залагодження фінансово-організаційних питань, і в 1938 році в кварталі від старого корпусу по Університетській почалися будівельні роботи.
До розпочатої 1 вересня 1939 року Москвою та Берліном Другої світової війни майбутня бібліотека була збудована до даху, але радянська окупація та бойові дії відтермінували її ввід в експлуатацію на цілих п’ять років. Заповнюватися книжні полички в новобуді по Лесі Українки 23 в 1954-ому, а загалом неквапливий переїзд розтягся на цілих два роки. Як мить пролетять десятиліття, впаде черговий режим московської окупації, а університетська все так само не втратить своєї актуальності, продовжуючи нести високе, світле, добре майбутнім поколінням.
Архітектура
Портал центрального входу університетської бібліотеки
Цегляна тинькована т-подібна в плані бібліотечна споруда з домінантою симетричного головного фасаду (три масивних ризаліти) носить на собі ознаки класичного стилю в радянському переосмисленні форми їхнього втілення. При цьому маючи різноповерхові складові (центральна частина — три поверхи, перемичка — двоповерхова з мансардою та семиповерхове сховище), споруда візуально зважена та гармонійна.
Основний архітектурний ансамбль складається з русту першого поверху, двоярусних пілястр та колон зі складним малюнком в капітелі на основі композитного ордеру, пустих табличок і розеток з варіаціями на літературну тему, профільованих лиштв, лобового карнизу великого виносу (архівної частини на консолях у вигляді листа аканту). Окремого слова заслуговує портал центрального входу з колонним портиком, який вінчає масивний трикутний фронтон в профільованих фільонках з барельєфом присвяченим наукам та знанням.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті: вул. Руська – Головна — Героїв Майдану – Університетська — Сковороди, на перетині якої з Лесі України розташовується Наукова бібліотека Чернівецького університету.
Громадським транспортом в Чернівці, а потім міським – до зупинки «Бібліотека» чи «Вул. Університетська» та пройти квартал на захід до того, що починалося, як Буковинська крайова.