Таємниця появи на світ нового життя — чи не найбільша загадка всесвіту, так до кінця і не розгадана людством при всіх досягненнях науково-технічного прогресу останніх століть. Саме тому вагітність та народження немовляти з давніх-давен були в народній уяві щільно огорнуті муаром забобонів, прикмет, вірувань та традицій, частина з яких навіть зараз широко розповсюджена на українських теренах, продовжуючи зберігати мудрість пращурів.
Вагітніо-пологові традиції вступали в силу, як тільки жінка розуміла, що знаходиться при надії, хоч ділитися щасливою звісткою з рідними, близькими, друзями, знайомими і не поспішала, пам’ятуя про небезпеку накликати на себе та своє майбутнє дитя навріт чи важки пологи. І лише, коли приховувати своє «цікаве становище» вже не дозволяла природа, звістка розлеталася широким колом, а для захисту від недоброго ока завжди була пристьобнута голівкою гори на спідній білизні шпилька чи приказка-оберіг «сіль в очі».
В народі вірили, що для народження здорового і красивого немовляти майбутній породиллі варто відчувати лише позитивні емоції і всіляко уникати стресів та небезпек. З метою досягнення максимального бажаного ефекту мудрі українські пращури створили цілий реєстр штучних забобонів-заходів безпеки накшталт: заборони дивитися на плазунів та диких тварин (частина з яких представляє реальну смертельну загрозу), переступати через поліна, мішків з картоплею, гострі предмети, мотузки (широкі кроки та можливість зачепитися виступали загрозою впасти), шити-в’язати (через тривалість знаходження в напрузі неприродньої пози), застеріг проти нічних прогулянок дощем (коли з’являється велика імовірність послизнутися), заказ сидіти на куті столу (можна вдаритися животом та фізично зашкодити дитині) чи на порозі (неприродність пози та протяги шкідлві для здоров’я), табу на сварки-лайки (за яких піднімається тиск та нервова напруга) та загравання з кішкою (непередбачувані дії якої можуть підвищити стрес), стригти волосся (в них вся сила), скакати верхи (небезпека падіння), паритися в бані (підвищення тиску)…
Окрім того варто відмітити пов’язані з вагітністю народні прикмети: побачити жінку при надії — до талану (уві сні — до успіху), якщо майбутня матуся їсть червоні ягоди – до рум’яної дитини (а подвійні — до двійні), народженому за молодика — жити довго і щасливо, пити зі стакана вагітної — скоро опинитися в її становищі, легкий перебіг вагітності — до народження синочка, важка — до донечки.
Взагалі до майбутньої матусі, як провідниці душі нового життя з небес на землю, в українському суспільстві традиційно виховувалося шанобливе та трохи містичне ставлення, яке в практичній площині переростало у потурання всім її забаганкам (особливо в їжі, як необхідній складовій формування здорової дитини), допомога з усією складною чи важкою роботою та даруванні якомога більшої кількості позитивних емоцій.