Історія
Пройде майже століття панування австрійської корони на буковинській землі, перш ніж її барвисте суспільство почне вільно формувати національні осередки для підтримання та гідної передачі наступним поколінням давнього історико-культурного спадку свої пращурів.
Першими ж спробами об’єднати представників німецького товариства в Чернівцях стало започаткування Німецької читальні в 1871-ому та студентського об’єднання “Армінія” шість років по тому. І хоча вони носили суто просвітницький характер — це був лише перший крок на довгому шляху відродження національної свідомості, який дав поштовх для появи нових об’єднань городян в клуби за інтересами з національним забарвленням.
Безпосередньо початок офіційному існуванню чернівецького Німецького народного дому було покладено 11 квітня 1897 року установчими зборами «Товариства християнських німців» під головуванням Теодора Гартнера, а вже за рік кочування по орендованих приміщеннях стала очевидною гостра потреба власній просторій домівці для німецького культурно-ділового осередку.
Всього лічені місяці знадобилися комітету з будівництва, щоб по всіх містах і весях назбирати коштів для внесення необхідної частки для викупу під потреби громади споруди із власним внутрішнім двором по Семигородській 40 (нині Головна), де розмістилися діловий та дозвільний центри з офісами громадсько-фінансових установ, рестораном, кегельбаном та навіть власним невеличким садочком.
Стрімке зростання кількості його членів, і для майбутнього будівництва Німецького народного дому 24 травня 1904 року громада викуповує у пана Формунда ділянку по Панській 47 (зараз Ольги Кобилянської 53). Його власниками офіційно стали Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка.
Поки повільно вирішувалися організаційно-фінансові питання будівництва, стара будівля на Панській протягом майже чотирьох років використовувалась громадою під шкільний інтернат аж до 28 квітня 1908-ого, коли було отримано погодження від місцевої влади на початок будівельних робіт за проектом архітектора Густава Фріча.
Завдяки вчасному фінансуванню (загальна вартість склала сімсот тисяч крон) та вмілому керуванню роботами надвірного радника Ервіна Мюллера до нового 1909-ого будівля була зведена «під дах», і ще рік тривали оздоблювальні роботи. Урочисте відкриття нової домівки німецького культурно-освітньо-фінансового центру відбулося 5 червня 1910 року.
Окрім основного призначення по розміщенню представництв своїх співвласників його стіни давали прихисток касі Райфайзен, редакції газети «Німецький щоденник», товариствам «Шларафія» та «Прутана»; тут функціювали на постійній основі кінотеатр, концертна та бібліотечна зали (остання з читальнею), друкарня, дитячий садочок; частина приміщень здавалася під приватні квартири.
Всі буремні події початку ХХ століття обійшли Німецький дім в Чернівцях стороною (хоч Панська стала Янку Флондора), наче і не було Першої світової війни, розпаду Автро-Угорської та Московської імперій, румунської окупації Буковини. Центр та майже всі його мешканці залишилися на місцях, а в 1934-ому до досудових центрів доєдналася ресторація «Віденської кухні» та винний льох. От тільки до жорстоких випробувань йому залишалися лише лічені роки…
Після московської окупації 1939-ого все громадське та приватне майно буковинців було оголошено червоними радами державною власністю. Не стала виключенням і велична споруда по Кобилянської 53, яка, щасливо переживши всі жахіття Другої світової війни, використовувалась радянцями під різні потреби до падіння їхньої окупації на українській землі.
А після відновлення українського суверенітету в 1991-ому в ці стіни, нехай і частково, повернулися законні господарі, австро-німецький культурний центр «Відродження» діє в правому крилі і донині, а інші приміщення займають невеликий меморіальний комплекс австрійського письменника Георга Дроздовського, кінотеатр та культурний центр «Вернісаж».
Архітектура
Чотириповерхова з мансардою по головному фасаду з парадною брамою (сам комплекс в бік внутрішнього двору має кілька різноповерхових прибудов, а також колишній каретний заїзд з боку бокової вулиці) вздовж червоної лінії забудови по Кобилянській цегляна тинькована будівля №53, наче частинка Німеччини на український землі, що талантом свого творця увібрала поєднання тих унікальних національних архітектурних рис, котрі перетворили її на одного з найяскравіших представників неоготики з ноткою традиційного фахверку.
Головним організувальним елементом унікального асиметричного парадного фасаду споруди виступають ладні ряди великих вікон стрілчастих арок, трапецеполібні та трикутноподібні в доповненні широких кілеподібних фризів. Окремими архітектурними родзинками його виступають розташовані за авторською внутрішньою логікою двоярусні напівкруглі, прямокутні та грановані еркери, лоджії і балкони на трисходинкових консолях та без. А фахверківський декор ступінчастого фронтону мансарди візуально спрямоує її контури в гору, виступаючи своєрідною вишуканою королівською тіарою.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 53.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці) до вулиці Руської – Головної, якою містом прямувати до Кафедральної, що виходить на пішохідну вул. Кобилянської в двох кварталах від німецького культурного центру.
Громадським транспортом залізницею до Чернівців, а потім міським, що прямує в центр міста до зупинки «Вул. Шевченка», в кварталі від якої (по вул. Шевченка перейти на пішохідну вул. Кобилянської) розташована будівля колишнього Німецького народного дому.