Історія
Німецький народний дім в Чернівцях
Пройде майже століття панування австрійської корони на буковинській землі, перш ніж її барвисте суспільство почне вільно формувати національні осередки для підтримання та гідної передачі наступним поколінням давнього історико-культурного спадку свої пращурів.
Першими ж спробами об’єднати представників німецького товариства в Чернівцях стало започаткування Німецької читальні в 1871-ому та студентського об’єднання “Армінія” шість років по тому. І хоча вони носили суто просвітницький характер — це був лише перший крок на довгому шляху відродження національної свідомості, який дав поштовх для появи нових об’єднань городян в клуби за інтересами з національним забарвленням.
Безпосередньо початок офіційному існуванню чернівецького Німецького народного дому було покладено 11 квітня 1897 року установчими зборами «Товариства християнських німців» під головуванням Теодора Гартнера, а вже за рік кочування по орендованих приміщеннях стала очевидною гостра потреба власній просторій домівці для німецького культурно-ділового осередку.
Фахверковський фронтон парадного фасаду Німецького дому
Всього лічені місяці знадобилися комітету з будівництва, щоб по всіх містах і весях назбирати коштів для внесення необхідної частки для викупу під потреби громади споруди із власним внутрішнім двором по Семигородській 40 (нині Головна), де розмістилися діловий та дозвільний центри з офісами громадсько-фінансових установ, рестораном, кегельбаном та навіть власним невеличким садочком.
Стрімке зростання кількості його членів, і для майбутнього будівництва Німецького народного дому 24 травня 1904 року громада викуповує у пана Формунда ділянку по Панській 47 (зараз Ольги Кобилянської 53). Його власниками офіційно стали Товариство християнських німців Буковини, Товариство німецьких сільськогосподарських спілок, Ощадне і позичкове товариство для німців міста Чернівці та передмість, а також Німецька шкільна спілка.
Поки повільно вирішувалися організаційно-фінансові питання будівництва, стара будівля на Панській протягом майже чотирьох років використовувалась громадою під шкільний інтернат аж до 28 квітня 1908-ого, коли було отримано погодження від місцевої влади на початок будівельних робіт за проектом архітектора Густава Фріча.
Парадний каретний в'їзд культурно-просвітницького центру
Завдяки вчасному фінансуванню (загальна вартість склала сімсот тисяч крон) та вмілому керуванню роботами надвірного радника Ервіна Мюллера до нового 1909-ого будівля була зведена «під дах», і ще рік тривали оздоблювальні роботи. Урочисте відкриття нової домівки німецького культурно-освітньо-фінансового центру відбулося 5 червня 1910 року.
Окрім основного призначення по розміщенню представництв своїх співвласників його стіни давали прихисток касі Райфайзен, редакції газети «Німецький щоденник», товариствам «Шларафія» та «Прутана»; тут функціювали на постійній основі кінотеатр, концертна та бібліотечна зали (остання з читальнею), друкарня, дитячий садочок; частина приміщень здавалася під приватні квартири.
Всі буремні події початку ХХ століття обійшли Німецький дім в Чернівцях стороною (хоч Панська стала Янку Флондора), наче і не було Першої світової війни, розпаду Автро-Угорської та Московської імперій, румунської окупації Буковини. Центр та майже всі його мешканці залишилися на місцях, а в 1934-ому до досудових центрів доєдналася ресторація «Віденської кухні» та винний льох. От тільки до жорстоких випробувань йому залишалися лише лічені роки…
Боковий еркер Німецького дому
Після московської окупації 1939-ого все громадське та приватне майно буковинців було оголошено червоними радами державною власністю. Не стала виключенням і велична споруда по Кобилянської 53, яка, щасливо переживши всі жахіття Другої світової війни, використовувалась радянцями під різні потреби до падіння їхньої окупації на українській землі.
А після відновлення українського суверенітету в 1991-ому в ці стіни, нехай і частково, повернулися законні господарі, австро-німецький культурний центр «Відродження» діє в правому крилі і донині, а інші приміщення займають невеликий меморіальний комплекс австрійського письменника Георга Дроздовського, кінотеатр та культурний центр «Вернісаж».
Архітектура
Чотириповерхова з мансардою по головному фасаду з парадною брамою (сам комплекс в бік внутрішнього двору має кілька різноповерхових прибудов, а також колишній каретний заїзд з боку бокової вулиці) вздовж червоної лінії забудови по Кобилянській цегляна тинькована будівля №53, наче частинка Німеччини на український землі, що талантом свого творця увібрала поєднання тих унікальних національних архітектурних рис, котрі перетворили її на одного з найяскравіших представників неоготики з ноткою традиційного фахверку.
Парадний фасад чернівецького австро-німецького культурного центру "Відродження"
Головним організувальним елементом унікального асиметричного парадного фасаду споруди виступають ладні ряди великих вікон стрілчастих арок, трапецеполібні та трикутноподібні в доповненні широких кілеподібних фризів. Окремими архітектурними родзинками його виступають розташовані за авторською внутрішньою логікою двоярусні напівкруглі, прямокутні та грановані еркери, лоджії і балкони на трисходинкових консолях та без. А фахверківський декор ступінчастого фронтону мансарди візуально спрямоує її контури в гору, виступаючи своєрідною вишуканою королівською тіарою.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 53.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці) до вулиці Руської – Головної, якою містом прямувати до Кафедральної, що виходить на пішохідну вул. Кобилянської в двох кварталах від німецького культурного центру.
Громадським транспортом залізницею до Чернівців, а потім міським, що прямує в центр міста до зупинки «Вул. Шевченка», в кварталі від якої (по вул. Шевченка перейти на пішохідну вул. Кобилянської) розташована будівля колишнього Німецького народного дому.