Загадкові деколи хитросплетіння доль творців і їх шедеврів. Часом творіння, лише блиснув на обрії життя художника, зникає назавжди в чорній пучині річки часу. Часом майстер лише давши життя Великому шедевру покидає цей тлінний світ, ніби завершивши свою головну земну місію, виконання якої вичерпало його до дна.
Прекрасний, чудовий, неповторний Немирівський палац. Шедевр архітектури, підглянутий Марією Григорівною Щербатовою в одному з незабутніх куточків туманного Альбіону. Мрія, що виросла на фундаменті будинку її дитинства, частиною складена із його пам’ятних цеглинок, кожна з яких дихала надією безтурботної юності Народженої в забезпеченій дворянській сім’ї.
Її гордість – будівництво унікального палацу в Немирові – щвидко обернулася таємничим сумом, вісником якого за легендою обернулася зустріч з циганкою. Як всі смертні, бажаючи передбачити свою долю, княгиня звернулася до великих сил циганської майстерності гадання по руці. Відповідь, прочитана в лініях долі, назавжди затьмарила безхмарне життя заповзятливої власниці всесвітньо відомої марки «Nemiroff» – поки йде будівництво їй судилося жити, а із завершенням його – проб’є і остання година Марії Григорівни.
Настільки завзято розпочате в 1885 році зведення палацу застопорилося, хоч і всього було вдосталь: і засобів від процвітаючого бізнесу, і умілих рук працівників, і земельних угідь, і будівельного матеріалу. Не вистачало лише самого важливого – іскри бажання яке живить будь-яке починання. Страх не встигнути закінчити інші свої земні справи скував волю княгині Щербатової.
День за днем, рік за роком йшли своєю чергою – виросли діти, підростали онуки, ім’я Немирова на глянцевих етикетках давно було відомо далеко за межами Російської імперії. Життя вдалося, ось тільки головна мрія так і не втілилася в реальність – будівництво фамільною резиденції Щербатових так і не було завершено.
Але настав вирішальний для країни 1917. Зміна урядів, порушення економічних зв’язків, руйнація вікового укладу життя – нестабільність у всіх її проявах. Щоб створити хоч якийсь острівець стабільності в цьому божевіллі Марія Григорівна наказує в спішному порядку закінчити будівництво князівської фамільної резиденції.
І ось Немирівський палац добудовано. Творіння вийшло на славу. Але доля його створювачки теж закінчена. Країна та ім’я (згідно фамільного девізу «Країні – багатство, собі – ім’я», виконаному до кінця княгинею Щербатовою) не захистили ні її, ні її спадкоємців.