Цілий день поратися по господарству – не легка праця, а треба ще нагодувати чисельну родину смачною та ситною вечерею, щоб оновити запас витрачених за день сил. Українські господині доволі часто використовували в домашньому повсякденному та святковому меню (здебільшого – вечірньому) традиційну національну страву, галушки чи ледачі (ліниві) вареники, завдяки їхній калорійності та відмінним смаковим якостям при широкій варіативність: від складової першої страви до десерту.
Відмінність одних від других лише в наявності начинки в лінивих варениках, загалом ж склад інгредієнтів (яйця, борошно, сіль, цукор), їхня кількість в готовому продукті залежить від смакових вподобань і варіюється від господині до господині.
Так для приготування галушок яйця збиваються з дрібкою солі та цукру, потім до них домішується борошно залежно від способу приготування та особливостей останнього. При приготуванні «лінивців» ж перед примішуванням борошна додається начинка – це може бути один з інгредієнтів або їхня суміш: сир, м’ясний фарш, товчена картопля, подрібнена зелень, мілко натерта морква…
Залежно від способу формування галушок чи ледачих вареників залежить кількість доданого борошна: найбільше його потрібно при розкочуванні «ковбаски», яку потім ріжуть на шматочки (в готовому вигляді виходять циліндрики-діжочки), трішки менше – для скатування між долонями невеличкого шматочку тіста у вигляді шариків, найменше – з використанням змоченої в воді ложки, крайцем якої відбирають напіврідке тісто і одразу занурюють до окропу (виходять у вигляді маленьких ковбасок чи напівмісяця).
Далі, залежно від кінцевого використання, як самостійного блюда чи його складової, галушки-лінивці варять в окропі чи юшці (бульйоні) відповідно протягом 3 – 5 хвилин (саме тому до останніх їх кладуть наприкінці, щоб інші інгредієнти не розварилися). Після цього зупа чи бульйон вважаються готовими до подачі на стіл.
В залежності від того, в якості чи основного солоного блюда чи десерту галушки-ледачі вареники плануються до подачі на стіл, вони приправляються в першому випадку одним з варіантів: шкварками, томатним соусом, вершковим маслом, сметаною, в другому – цукровим сиропом, хлібними крихтами обжареними в вершковій олії з додаванням цукрової пудри, сметанково-цукровим соусом… – це лише найрозповсюдженіші змащувачі; загалом ж, як і рецептура приготування цієї традиційної української страви, що передається з давніх-давен в сім’ї від матінки до доньки, вони варіюються від господині до господині.