Історія
Південний сходовий марш річкового вокзалу Черкаси
Звичайно, історія черкаського судноплавства почалася за довго до 1846 року, коли відбулося офіційне відкриття першого річкового вокзалу. До того тут причалювали торгові судна пливучи “з варяг у греки” (X – XIII століття), козацькі чайки (XVI – XVIII), пароплави графа Воронцова, генерала Мальцева і поміщика Пулавського (початок XIX століття), численні рибальські човни в усі часи.
Після відкриття Першого акціонерного пароплавного товариства на Дніпрі в 1858-ому порт став одним з пунктів міжнародної торгівлі, а три роки по тому із закінченням будівництва черкаського залізничного вузла, що з’єднав місто з магістраллю Київ-Одеса, він і зовсім перетворився на один з великих перевалочних центрів лісопродукції.
Рівно через три десятиліття (1888 рік) після Першого товариства з легкої руки її колишнього агента Давида Марголіна на світ з’явилося Друге суспільство пароплавства по Дніпру, що через невеликий проміжок часу конкурентної боротьби і укладення мирної угоди позначило Черкаси на річковій карті великої української річки (п’ять причалів, вісімсот п’ятдесят суден на рік) як один з важливих пунктів базування флоту, пасажиропотік якого сягав двох мільйонів на рік.
Акваторія річкового порту Черкаси
У період інтербеллума радянська влада почала з втілення в життя грандіозних проектів, одним з яких стало будівництво ДніпроГЕС, що в 1932-ому із затопленням заважаючих судноплавству порогів нівелювало таке поняття як верхня і нижня ділянка Дніпра. Значення річкових портів, в тому числі черкаського, різко зросло.
Під час бойових дій Другої світової війни 1939 – 1945 років місто перетворилося на один з осередків найжорстокішого протистояння вчорашніх союзників – все його причали були знищені, портова територія покрита траншеями, бліндажами, воронками. При цьому вся інфраструктура була зруйнована, а судна – затоплені. Після звільнення від німецьких загарбників з дна були підняті чотирнадцять кораблів різного тоннажу, які після ремонту відкрили навігацію 1944 року.
З запуском ж Кременчуцької ГЕС в 1959 році утворилося величезне водосховище (затоплені двадцять п’ять сіл з екстреною евакуацією), яке перетнуло область з півночі на південь. Це послужило підставою для будівництво в Черкасах і Адамівці нових річкових портів з бетонними набережними, водозахисними дамбами, хвилерізами, а також намиву дамб для захисту родючих земель в Золотонинському і Чорнобаївському районах.
Пасажирський причал черкаського порту
Відразу після пуску в експлуатацію в 1961-ому місцевий порт в основному був орієнтований на місцеве будівництво, що обумовлювало його відносно скромні фінансово-економічні показники, але з запуском на пасажирські лінії “Ракет” і “Метеорів” два роки по тому картина різко змінилася – він зв’язав Канів, Черкаси, Чорнобиль зі столицею України.
У 1986 році до грузопотоку обласного річкового порту додалися міжнародні перевезення, коли черкаський карбамід почав експортуватися водним шляхом до Індії та В’єтнаму, ліс – в Туреччину, торф – до Франції та багато іншого.
Союз наказав довго жити, а незалежній Україні ще два десятиліття довелося вибиратися з-під його уламків – черкаський річковий за цей час, не дивлячись на створення в 1996-ому акціонерного товариства “Черкаський річковий порт”, прийшов у повну ветхість, поки в 2011 році, приуроченому до футбольної феєрії ЄВРО-2012, його не відновили в колишньому вигляді.
Північний край хвилерізу
Так що зараз пристань знову служить для розваги місцевої публіки з теплоходів сполученням між прилеглими містами, а вантажні причали використовують комерційні структури, поповнюючи податковими зборами бюджет. Причому вихід міжнародних партнерів на український ринок річкових перевезень обіцяє йому повернення колишньої слави одного із найбільших країни.
Архітектура
Розташований в 208 кілометрах нижче Києва за течією Дніпра порт являє собою цілий комплекс споруд витягнутих на півтора кілометра вздовж течії річки і відгороджених від її примх хвилерізом, віддаленим від берега на відстані 0,4км. Його північна частина призначена для пасажирських перевезень, а південна із залізничними під’їзними шляхами, затоном і цілим рядом господарсько-складських будівель і споруд – промислова.
Південний сходовий марш річкового вокзалу Черкаси
Будівля річкового вокзалу Черкас є не типовою для початку 1960-х двоповерховою будівлею в стилі неокласики з колонним двоярусним портиком (колони з перехопленнями), який утворює відкриті оперізувальні галереї в обрамленні ажурною балюстради. З торців до будівлі примикають двопрольотні сходові марші на масивному п’єдесталі для повідомлення з верхнім ярусом. Вінчає споруду профільований карниз великого виносу і круглий оглядовий майданчик.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Припортова, 1.
Як добраться
По трасах Р10 (Канів – Черкаси – Кременчук) або Н16 (Золотоноша – Смеа – Шпола – Тальне – Умань). По місту по бульвару Шевченка – вул. Героїв Сталінграда до річкового порту.
У Черкасах від авто / з-д вокзалів громадським транспортом, що прямує до зупинки “Річковий вокзал”.