Історія
Звичайно, історія черкаського судноплавства почалася за довго до 1846 року, коли відбулося офіційне відкриття першого річкового вокзалу. До того тут причалювали торгові судна пливучи «з варяг у греки» (X – XIII століття), козацькі чайки (XVI – XVIII), пароплави графа Воронцова, генерала Мальцева і поміщика Пулавського (початок XIX століття), численні рибальські човни в усі часи.
Після відкриття Першого акціонерного пароплавного товариства на Дніпрі в 1858-ому порт став одним з пунктів міжнародної торгівлі, а три роки по тому із закінченням будівництва черкаського залізничного вузла, що з’єднав місто з магістраллю Київ-Одеса, він і зовсім перетворився на один з великих перевалочних центрів лісопродукції.
Рівно через три десятиліття (1888 рік) після Першого товариства з легкої руки її колишнього агента Давида Марголіна на світ з’явилося Друге суспільство пароплавства по Дніпру, що через невеликий проміжок часу конкурентної боротьби і укладення мирної угоди позначило Черкаси на річковій карті великої української річки (п’ять причалів, вісімсот п’ятдесят суден на рік) як один з важливих пунктів базування флоту, пасажиропотік якого сягав двох мільйонів на рік.
У період інтербеллума радянська влада почала з втілення в життя грандіозних проектів, одним з яких стало будівництво ДніпроГЕС, що в 1932-ому із затопленням заважаючих судноплавству порогів нівелювало таке поняття як верхня і нижня ділянка Дніпра. Значення річкових портів, в тому числі черкаського, різко зросло.
Під час бойових дій Другої світової війни 1939 – 1945 років місто перетворилося на один з осередків найжорстокішого протистояння вчорашніх союзників – все його причали були знищені, портова територія покрита траншеями, бліндажами, воронками. При цьому вся інфраструктура була зруйнована, а судна – затоплені. Після звільнення від німецьких загарбників з дна були підняті чотирнадцять кораблів різного тоннажу, які після ремонту відкрили навігацію 1944 року.
З запуском ж Кременчуцької ГЕС в 1959 році утворилося величезне водосховище (затоплені двадцять п’ять сіл з екстреною евакуацією), яке перетнуло область з півночі на південь. Це послужило підставою для будівництво в Черкасах і Адамівці нових річкових портів з бетонними набережними, водозахисними дамбами, хвилерізами, а також намиву дамб для захисту родючих земель в Золотонинському і Чорнобаївському районах.
Відразу після пуску в експлуатацію в 1961-ому місцевий порт в основному був орієнтований на місцеве будівництво, що обумовлювало його відносно скромні фінансово-економічні показники, але з запуском на пасажирські лінії «Ракет» і «Метеорів» два роки по тому картина різко змінилася – він зв’язав Канів, Черкаси, Чорнобиль зі столицею України.
У 1986 році до грузопотоку обласного річкового порту додалися міжнародні перевезення, коли черкаський карбамід почав експортуватися водним шляхом до Індії та В’єтнаму, ліс – в Туреччину, торф – до Франції та багато іншого.
Союз наказав довго жити, а незалежній Україні ще два десятиліття довелося вибиратися з-під його уламків – черкаський річковий за цей час, не дивлячись на створення в 1996-ому акціонерного товариства «Черкаський річковий порт», прийшов у повну ветхість, поки в 2011 році, приуроченому до футбольної феєрії ЄВРО-2012, його не відновили в колишньому вигляді.
Так що зараз пристань знову служить для розваги місцевої публіки з теплоходів сполученням між прилеглими містами, а вантажні причали використовують комерційні структури, поповнюючи податковими зборами бюджет. Причому вихід міжнародних партнерів на український ринок річкових перевезень обіцяє йому повернення колишньої слави одного із найбільших країни.
Архітектура
Розташований в 208 кілометрах нижче Києва за течією Дніпра порт являє собою цілий комплекс споруд витягнутих на півтора кілометра вздовж течії річки і відгороджених від її примх хвилерізом, віддаленим від берега на відстані 0,4км. Його північна частина призначена для пасажирських перевезень, а південна із залізничними під’їзними шляхами, затоном і цілим рядом господарсько-складських будівель і споруд – промислова.
Будівля річкового вокзалу Черкас є не типовою для початку 1960-х двоповерховою будівлею в стилі неокласики з колонним двоярусним портиком (колони з перехопленнями), який утворює відкриті оперізувальні галереї в обрамленні ажурною балюстради. З торців до будівлі примикають двопрольотні сходові марші на масивному п’єдесталі для повідомлення з верхнім ярусом. Вінчає споруду профільований карниз великого виносу і круглий оглядовий майданчик.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Припортова, 1.
Як добраться
По трасах Р10 (Канів – Черкаси – Кременчук) або Н16 (Золотоноша – Смеа – Шпола – Тальне – Умань). По місту по бульвару Шевченка – вул. Героїв Сталінграда до річкового порту.
У Черкасах від авто / з-д вокзалів громадським транспортом, що прямує до зупинки «Річковий вокзал».