Безлике твердження “собака – друг людини” ніколи не передасть ту бурю позитивних емоцій, які приносить спілкування з цим дивом природи, завжди готовим підтримати в часи негод та посумувати в години смутку, а ще розсмішити, підзарядити своєю енергією, надихнути. Причини завести чотириногого друга у кожного свої – у когось страх самотності, комусь не вистачає фізичної активності, хтось шукає підвищення свого статусу в суспільстві або потребує надійного партнера для зайняття улюбленим хобі.
Стосовно двох останніх пунктів – у всьому світі еталонним була кількість мисливських собак на душу населення, і, як показує статистика на кінець XIX століття, найвищі показники в цьому питанні мали найбагатші країни (Франція – 75, Англія – 38, Німеччина – 31 собак на тисячу осіб). Галичина ж відносилася до самим відсталих в цьому питанні, адже перші дві виставки (1873 і 1885) фактично так і не відбулися, не дивлячись на підтримку ініціативи львівської елітою з Потоцьких, Цетнерів та Хорінських.
Вперше народна презентація помічників мисливців мала місце відбутися в рамках великої Галицької сільськогосподарської виставки, що проходила 5 червня 1894 року – павільйон площею триста метрів зміг вмістити всіх бажаючих, і на його позитивній хвилі графом Володимиром Змойським була ініційована осіння триденна спеціалізована виставка собак. Однак ідея так і не знайшла підтримки серед широких мас і за тиждень до проведення була скасована, як і підводна думка організації кінологічного товариства з розведення породистих собак.
Прогресивна ідея знайшла свою реалізацію лише 4 березня 1905 року, коли у Львові був створений Клуб мисливського собаківництва, створення якого активно підтримало місцеве мисливське товариство. Своїми завданнями Клуб ставив відстеження чистоти мисливських порід, просування ідеї в суспільстві через проведення виставок та інших соціальних заходів, допомога в підготовці та дресурі собаківникам-любителям та заводчикам. Членські внески били визначені в розмірі від 5 до 10крон на рік.
Під його керівництвом перша виставка відбулася 4 – 5 липня 1908 року, причому результат був вражаючим – як рапортував спеціалізований мисливський журнал “Ловець” більше сотні власників кращих псарней Галичини заявили про свій намір взяти участь в ній при платі за участь від 8 до 50 крон і призовому фонді 30, 20, 10 крон за три перших місця відповідно. Проходила вона в парку Кілінського під патронатом князя Андрія Любомирського. На правах реклами фірмою Fattinger & Cо для всіх учасників було надано безкоштовний корм.
Фактично ця виставка стала найуспішнішою в історії Клубу та історії галицької столиці ХХ століття. Ні, звичайно ж і в міжвоєнний період були спроби відродити інтерес до собаківництва і мисливського в тому числі – в 1932-ому виставка зібрала 103 учасника (46 з них мисливських порід), Загальнопольська виставка собак в рамках XIII Східної ярмарки (1933), “День собаки” у Львові в 1936-ому, загальнокрайова собача (1937), виставка в рамках Східних ярмарків (1938), але з приходом рад дана традиція померла.