Загальновідомим є факт, що майбутній прославлений володар останнього Кубка UEFA і багаторазовий чемпіон України починав свій шлях під ім’ям “Стахановець”, хоча мало кому відомо про декілька передуючих цій знаменній події місцях, протягом яких Шахтар існувала як “Гірники” і представляв Горлівку.
У весняному чемпіонаті союзу 1936 роки після десятирічного періоду періодичної опали футболу вперше була допущена команда українських гірників. У зв’язку із відсутністю на просторах молодий столиці Донбасу власних стадіону та клубу відповідного рівня, в терміновому порядку з горлівського “Динамо” із залученням кількох гравців з однойменного сталінського клубу був сформована нова команда під ім’ям “Гірники” з припискою в місті Сталіно, але приймаючою домашні матчі на горлівському стадіоні ім. Балицького.
Саме в цій якості майбутня найзнаменитіша донбаська команда провела свій перший офіційний матч в далекій Казані 24 травня в єдиноборстві з місцевим Динамо. Він відбувся в рамках першого клубного чемпіонату країни по групі “В”. За перші пів години першого тайму гірники пропустили аж три голи в свої ворота, що фактично позбавило їх надії на перемогу. Зберегти обличчя українська команда змогла лише завдяки голу престижу 24-річного горловчянина Федіра Манова, який виступав на позиції лівого інсайда (в системі “дубль-ве” між лівим флангом і центрфорваром), на 50-й хвилині матчу, хоча фінальний рахунок і склав 1:4.
Однак згідно з інформацією офіційного сайт донецького Шахтаря, фактично вуглярі почали свою карколомну кар’єру дванадцятьма днями раніше на власному горлівському полі в поєдинку з одеським Динамо. Рахунок на десятій хвилині матчу відкрив донеччанин Михайло Пащенко, пробивши гольовий навіс Бориса Терентьєва. Але це не врятувало його команду – вона програла з рахунком 3: 2.
За короткий період існування гірники в його складі також блищали Костянтин Пащенко, Борис Терентьєв, Федір Терентьєв, Олександр Пономарьов і три брата Манова. Після закінчення будівництва стадіону в Сталіно наприкінці серпня 1936-ого була організована нова команда обласного центру під ім’ям “Стахановець” на честь ватажка шахтарського руху, основний склад якої складався з гравців колишньої команди вугільників. До неї ж перейшло місце горловчан в осінньому чемпіонаті СРСР того ж року.