З давніх-давен Україна-Русь вражала іноземців рівнем своєї цивілізації, освіченості, культури, відкритості та чистоти, зачаровуючи уяву втіленням легенд про народ-обранця, який змінить цей світ на краще. Десь ці сподівання справдилися (перша в світі Конституція Пилипа Орлика, перший Острозький ВНЗ Східної Європи, Революція Гідності), а десь завдяки століттям московських зусиль по знищенню українського народу через депортацію, голодомор, війни… – ні.
І хоча час стер більшість прогнозів для України від європейських істориків, але деякі з них все ж дійшли до наших днів і живлять справжню українську душу надією, що погляд з боку не помилився, і колись ці слова стануть пророчими.
Так німецький теолог і філософ кінця XVIII століття Йоганн-Готфрід Гердер з точки зору аналізу всього на відповідність духу свого часу передрікав українській землі роль нової Еллади, чому на його думку сприяли весела вдача народу, музичний хист та природно-кліматичні умови (родюча земля, приморська лінія, м’який клімат, кришталева вода річок). І все це колись прокинеться, і повстане велика культурна нація, і межі її простягнуться до Чорного моря, а її вплив – в далекий світ ( “Tagebuch”, 1769 рік).
Німецькому провидцю вторили далекі від філософсько-ізотеричних думок французькі дипломати, які вбачали в знекровленій московськими гоніннями, репресіями і знищенням за національною ознакою Україні кінця XVIII століття реальну соціально-політичну силу, з якою світу доведеться рахуватися в майбутньому. Причому саме пригноблена козацька волелюбна нація, на думку дипломатів, повинна буде стати тією, хто підніме прапор визвольного руху всіх народів поневолених Росією (лист французької Амбасади до свого Міністру закордонних справ від 24 липня 1795 року).
Вірив у велику роль України в падіння Московії і перший президент республіки Ічкерія генерал Джохар Дудаєв, якого росіяни змогли-таки знищити двома ракетами повітря-земля на п’ятому році кровопролитних боїв за незалежність Чечні – недарма його ім’ям названі вулиці в кількох українських містах (Львів, Хмельницький, Івано-Франківськ…). Його знаменита фраза: “Росія помре, коли зійде українське сонце” і реальна оцінка реалій імперії зла, де країна балалайок і кокошників постає у вигляді дикого звіра, який не бажає відпускати зі своїх смертоносних “дружніх” обіймів десятки народів, а перемогти її можна лише повністю знищивши, служила дороговказом для багатьох українців під час розпочатої в 2014-ому українсько-російської війни.