Випадок іноді дарує людству перлини, які не втрачають своєї актуальності крізь час і простір. Якісь з них бережуть життя, інші – роблять його зручнішим, деякі – просто красивим… А є в українській історії раптовий винахід, який полюбляють всі – від мала до велика, і саме з ним асоціюється сам стародавній Київ у весняному квіті каштанів – казковий, чарівний, загадковий і найпрекрасніший. Київський торт – його райський смак ні з чим не сплутаєш, його ідеальній рецепт унікальний, його яскраве забарвлення і є Україна.
Початком існування найсмачнішого торта вважається 1956 рік, хоча його початкова рецептура і значно відрізнялася від теперішньої: на київській кондитерській фабриці по-перше яєчні білки збивали холодним, по-друге – в якості горіхів використовувались солодкі кеш’ю, величезну партію яких червоні ради виміняли на щось із засік своєї батьківщини, а ще коржам не давали добу відстоятися.
Одного вечора, як свідчать місцеві перекази, сталася прикра помилка – вечірня зміна забула поставити до холодильника білки для ранкової випічки. За таку велику партію зіпсованого сировини в радянські часи по голівці б не погладили – тут могло дійти до кримінальної відповідальності. Тому старший майстер Костянтин Микитович Петренко, майбутній начальник бісквітного цеху фабрики, прийняв на себе ризик і використав для білки для виготовлення горіхових коржів.
Смак і якість нового торту відразу ж завоювала серця містян, а потім ця любов поширилася на всю Україну – за київською солодощю, вже з фундуком, із ранку до фірмового магазину вишукувалися довгі черги. Побувати в Києві і не привезти звідти Київський торт стало не тільки поганим тоном, а й ризиком велетенського сімейного скандалу.
Офіційна ж версія поділяє честь відкриття унікального рецепту між вище згаданим Костянтином Петренко та сімнадцятирічною ученицею кондитера Надією Чорногор, які разом після довгих експериментів винайшли той самій смак, хоча в авторському свідоцтві Радміну по справах винаходів та відкриттів від 1973 року взагалі значаться імена Ганни Курило та Галини Фастовець- Калиновської.
І хоча потім з’явилося безліч варіацій на тему повторення шаленого успіху улюбленої української смакоти, зараз неповторний “Київський торт” виготовлений за старанно збереженою і надійно засекреченою рецептурою корпорації Roshen (належать офіційні права з 1999 року) – одна із візитівок України поруч із вишиванкою, столичними каштанами та веселими танками. Його коржі так і виготовляються за технологією Петренко, а крем пройшов довгий шлях уніфікації та вдосконалення, як і спосіб прикрашання після широкомасштабного опитування споживачів (раніше кожний майстер мав власний професійний кремовий почерк).