Музей-садиба Котляревського в Полтаві

Історія

Музей-садиба Івана Котляревського в Полтаві Музей-садиба Котляревського в Полтаві

На сторінках полтавського літопису садиба поруч з головним полтавським храмом Успіння Богородиці офіційно з’являється 1 серпня 1705 року, коли була побудована її найстаріша споруда (зберігся різьблений напис на староукраїнській на одній із сволок). Належала вона священикам храму розташованого поруч і перепродавалася ними в своєму колі час від часу.

Так станом на середину XVIII століття будинок належав зятеві покійного протопопа Даніїла, який і продав її разом із землею та іншими спорудами 26 липня 1751 року дякові Успенського собору, Івану Котляревському. З тієї пори родинний спадок належав його сім’ї протягом майже століття, передаючись від батька до сина.

Петро Котляревський, син Івана (1749 – ), не пішов батьковим духовним шляхом, а розпочав свою кар’єру в канцелярії місцевого магістрату, щоб одружитися з спадковою козачкою Решетилівської сотні і в якості дрібнопомісного дворянина прожити своє тихе життя разом із сім’єю поруч зі своєю удовою матінкою Агафію Яковою в родинному маєтку.

Меморіальний будинок-музей Івана Котляревського Будинок-музей Івана Котляревського

Прославив же невеличку садибу на одному із полтавських пагорбів його спадкоємец, син Іван Петрович Котляревський (1769 — 1839), який рахується за засновника сучасної української літературної мови та сатири, як одного з її напрямків. А починалося його життя за канонами нащадка дрібної аристократії: місцевий дяк, Слов’янська семінарія (не закінчив), робота в полтавській канцелярії та дворянській опіці, приватне вчителювання, військова служба, відставка та повернення до рідного міста в 1808-ому.

Саме тут, працюючи наглядачем заснованого князем Куракіним будинку виховання для бідних дворянських дітей (з 1810-ого), а пізніше директором Полтавського вільного театру (з 1818 року), Іван Петрович нарешті зміг приділяти достатньо уваги своєму історичному покликанню — літературному слову, роман із яким почався у Котляревського ще в 1794-ому з переводу “Енеїди” Вергілія на українську мову. Оцінка творчості полтавця знайшла широке визнання вже в 1818году, коли він був був обраний членом Харківського товариства аматорів красної словесності.

Північний фасад меморіального будинку Котляревського в Полтаві Північний фасад будинку Котляревського

Після смерті класика української літератури садиба в духовному серці Полтави часто міняла своїх господарів, поки десь на початку ХХ століття її власником не став Мусій Іванович Головатинський, який придбав історичний комплекс саме заради його збереження для нащадків. Він охоче пускав доторкнутися до матеріальних свідків створення азів сучасної української літератури всіх охочих.

Із радянською окупацією Східної України на довгі роки про спадщину Котляреського було забуто, і лише в 1969-ому в рамках святкування двохсотлітнього ювілею з дня народження поета його будинок влада вирішила оновити. Реставраційно-реконстукційні роботи велися з використанням елементів старої будівлі за малюнком Тараса Шевченка (1845), де будинок зображений від Ворскли, літографією Р. Мелліна (ракурс від воріт), планом садиби від 1837 року. Роботами керував архітектор В.М. Тертичний.

Повітка садибного комплексу Котляревських Повітка садибного комплексу

З тієї пори садиба на високому пагорбі Полтави перетворилася на місце паломництва української інтелігенції, яка всупереч радянській владі, що всіма силами намагалася знищити національну ідею через заборону власних мови, віри та армії України, відроджувала давні традиції та крок за кроком наближала повернення незалежності країни до якої було ще довгих два десятки років.

Архітектура

В часи Котляревських садиба біля Успенського собору складалася з двох жилих покоїв для господарів, двох будівель для прислуги, клуні та сараю. Всі будівлі були складені із саману під дерев’яним перекриттям та гонтовим дахом серед розкоші фруктового саду.

Зараз оновлена оселя письменника біленими фасадами, різьбленими лиштвами невеличких віконців під високою чотирисхилим дахом із різьбленими кронштейнами покрівлі великого виносу складається з п’яти кімнат: світлиця, кабінет, вітальня, кімната економки та кухня. В реконструкції використані елементи аутентичного будинку — дерев’яні сволока з різбленням на старослов’янській і без, а також частина сіней.

Музей

Центральний вхід історико-меморіального комплексу Котляревського Центральний вхід меморіального комплексу Котляревського

В музеї представлені власні речі Івана Петровича збережені небайдужими, а також предмети інтер’єру тих часів: в кабінеті містяться диван, стіл шафа з літературою різними мовами, у вітальні — жардиньєрка, посудна шафа, стіл та стільці, кімната економки — зберігач меморіальних речей — ломберного столику, комоду для білизни та люстерко, світлиця прикрашена канапою, шкіряними кріслами, старовинним годинником та картиною невідомого фламандця XVII століття “Іспанець тримає рака”, що належала поетові.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборний Майдан, 3.ю

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) до повороту на вулицю Європейську. Далі вулицями Небесної сотні — Гоголя — Соборності до пішохідної зони Соборного майдану, де розташований центральний вхід до садиби Котляревського.

Громадським транспортом до станцій Полтава, а далі — міським до Соборної площі, де розташований історико-меморіальний комплекс.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Музей-садиба Котляревського в Полтаві на мапі

Обговорити статтю в спільноті