Запах її біленьких та жовтеньких квіточок запаморочливо-солодкий перетворює навесні ці невисокі кущі на самостійний живий всесвіт, де працьовиті бджоли намагаються відлякати своїм агресивно-монотонним дзижчанням інших претендентів на їхній дуже корисний та солодкий нектар. Смородина – цариця саду.
Хоча вона, відома ще під назвою агрус або порічки, на стільки не вибаглива, що росте не тільки в облагороджених людською рукою умовах садів, а буд-де: на кам’янистих схилах балок, серед безкраїх посушливих степів, на краєчку заболочених долин. Майже всі її складові знайшли своє застосування в традиційній українській кухні (може окрім лише коріння), а унікальний набір вітамінів та мінеральних мікроелементів – наділив сильними лікувально-відновлювальними та антисептичними властивостями.
Саме невибаглива смородина, що в достатку росте на відкритих вітряних пустках з великою амплітудою перепадів денних температур Казахстану та Киргизстану, в радянські часи врятувала сотні, а може і тисячі, життів українських політичних в’язнів, засланих на рабський труд концентраційних таборів в чисельних східних уранових рудниках, радіоактивність яких робила працю тут, ще й без буд-яких засобів захисту, смертельнонебезпечним.
Її запашні квіточки – відмінні медоноси, а плоди, які доволі довгий час після визрівання можуть зберігатися на кущах без втрати своїх властивостей, йдуть на виготовлення варення, джемів, желе, пастили, мармеладу або просто з куща у їжу з цукром чи без – за смаком, в пиріжки та вареники, млинці та кекси. А ще з маленьких ягідок виходять дуже насичені компоти та кисіль, і це не кажучи вже про насичено-тягучі солодки наливки.
Листочки смородини використовують в якості неодмінного інгредієнту для більш багатого смаку при консервації овочів та фруктів, маринуванні м’яса, але не тільки – з них виходять дуже поживні чаї та відвари, які підвищують імунітет та заспокоюють нерви.
Для цих самих цілей згодяться обрізані пізньої осені чи взимку гілочки, відвар з яких (після кількох днів у баночці з водою, щоб бруньки розкрилися) підвищує загальний тонус організму та допомагає усуненню авітамінозу впродовж довгого періоду холодів. Крім того їх використовують при приготуванні багаття для жарки шашликів, що додає м’ясу специфічний присмак.
Загалом за цей саме інтенсивний, терпко-солодкий запах усіх своїх складових смородина і отримала свою назву у давніх жителів Київської Русі, у яких вона в першу чергу асоціювалася із ароматним духом (або давньоруською – “смородом”). Причому в сербській мові і зараз “смердіти” – мати приємний запах.