Історія
Від початку існування міста і аж до 1900-х історія цієї ділянки на розі з головною міською площею губиться в темряві віків (міський архів згорів ще в липні 1941 року), і виходить з неї лише в 1904-ому вже як власність господаря місцевого чавуноливарного заводу пана В. Файнштейна, щоб стати однією з місцевих легенд, прихильники і противники якої досі ведуть гарячі суперечки.
Саме йому належав двоповерховий прибутковий будинок на розі Двірцевої та Миколаївської, в якому на першому поверсі розташовувалися аптечний склад І.М. Вейнерова, перукарня, винний магазин, а другий — було пристосовано під комфортабельний готель. При чому, судячи із збережених світлин, споруда була тією самою, що і нині прикрашає головну уманську площу.
В 1910-х на сторінках історії спливає назва готелю — “Ново-Європейський”, який також служив притулком конторі А. Бронштейна з прийому замовлень на виготовлення виробів з “фото-емалі”, і декілька змінений склад орендарів першого поверху: власником аптекарського складу вже значиться С.О. Хомський, перукарня поступилася місцем “Американському писче-паперовому галантерейному магазину”. Пізніше до них додалася тютюнова крамниця Трателя Теплицького.
Такий стан речей тривав до більшовицького перевороту та окупації українських земель московським червоним люмпеном в березні 1919-ому (в місто увійшли два полки Української радянської дивізії), який оголосив всю приватну власність поза законом. Почалися грабунки під прикриттям “народовладдя”. Частину приміщень розкішного прибуткового будинку нова влада вподобала для своїх потреб — Ревком з агітаційно-просвітницьким відділом.
Коли окупація стала доконаним фактом (з 1920-х), на другому поверсі поновив свою діяльність готель, а перший – переобладнали під розкішний ресторан (благо споруда знаходилася в самісенькому центрі міста).
Після повернення радянської окупаційної влади до української Умані в наслідок Ялтинської конференції 1945-ого будівлі колишнього Ново-Європейського пристосували під потреби різних торгівельних та громадських організацій, які всі були під керуванням з Москви: центральна бібліотека (1956), крамниці “Дитячий світ” та шкільне приладдя (1963), а другий займали аудиторії Педагогічного інституту та прокуратура.
Прибутковому будинку Файнштейна єдиному з усіх пам’яток архітектури навколо центральної площі Умані пощастило пережити радянський період, з-за байдужості тимчасової влади майже опинившись на межі забуття — ремонт будівлі проводився так давно, що легше вгадати колір першого фарбування, ніж останнього.
Після повернення української Незалежності приміщення колишнього готелю лишилися у веденні уманської територіальної громади, саме тому тут розташовуються міська нотаріальна контора, відділ охорони здоров’я міськвиконкому, міжрайонне відділення державної служби охорони ВДСО при УМВС України, частково приміщення віддані комерційним структурам. Однак це мало допомогло будівлі — розкішний декор її зовнішніх фасадів так і руйнується часом, поступову поринаючи в небуття.
Архітектура
Будівля з витонченим бароковим декором на розі вулиць Незалежності та Небесної Сотні наближена в плані до г-подібного (подовжене західне крило і скорочене всього в чотири вікна – східне) периметру із скошеним зовнішнім кутом та декоративними кутовими фронтонами складного профілю. Причому подовжена частина з центральним ризалітом (відокремлений рустованими лопатками, що на другому поверсі переходять в пілястри доричного ордеру) асиметрична за рахунок проїзної арки до внутрішнього двору комплексу та розташування вхідних дверей.
Багатий набір використаних архітектурних елементів будівлі малює зважену повноцінну картину зовнішнього абрису. Спрощений орнамент першого поверху (частковий руст, профільовані лиштви прямокутних віконних прорізів з фільонками підвіконного простору та підкресленим замковим каменем (людські маскарони та листя аканту), пологі арки сандриків з картушами, маскаронами та рослинним орнаментом) лише візуально підвищує будівлю достатком другого з його бароковими трикутними розірваними маскаронами воїнів та складнопрофільними – левовими сандриками, профільованими лиштвами віконних прорізів, фільонками підвіконного простору з розетками, вінчальними фризом з гірляндами та профільованим карнизом.
Особливого шарму споруді додають атланти, що тримають балкон скошеного кута, здвоєні та строєні малі віконні та дверні арки другого поверху в обрамлені брівок на дентикулах, декоративні фронтони, левово-гирляндні прикраси пілястрових ніш, барокова кутова люкарна та левовий маскарон проїзної арки.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежності, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів до площі Свободи, в східній частині якої знаходиться будівля колишнього прибуткового будинку Файнштейна.
Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі, на яку кутом виходить будівля колишнього готелю Ново-Європейський.