Історія
Для невеличкої ділянки на вулиці тоді ще Дворянській, що плавно спускається від головної уманської площі до Осташівського ставу починається с будівництва двоповерхової стоматологічної лікарні Матильди Фаустівни Піотровської в 1902-ому, де на першому поверсі в той час розташовувалися кабінети та аптека, а на другому — приватні апартаменти лікарів.
А за чотири роки потому викладач місцевої “чоловічої гімназії”:/uk/3098/cholovicha-gimnaziya-umani Д.М. Щербаківський заснував гурток любителів старовини та етнографії. Хоча далі окремих розрізнені артефактів діло не пішло через шалений супротив міської влади повністю орнаментованої на тотальну русифікацію за вказівкою із столиці країни-окупанта. Саме тому та невеличка зібрана колекція була передана до київського музею.
Через кілька років на хвилі відродження інтересу до етнографії та культури Уманське історичне товариство робить другу, більш вдалу спробу зібрати колекцію для міського музею. Головним каталогізатором нового музею стає його активний член П. Курінний, на плечі якого лягла основна робота по систематизації весь час поповнюваної колекції. Його постійними турботами впродовж 1913-1919 років музей представив свої археологічну, церковну, історичну, етнографічну, нумізматичну експозиції.
Після встановлення зброєної диктатури пролетаріату на українських теренах та конфіскації всього приватного майна в 1920 році у скарбниці уманської історії починається справжній розквіт — тисячі безцінних раритетів стародруків, картин, предметів побуту та інтер’єру, які для неосвідченого люмпену не представляли ніякої цінності (на відміну золота та коштовностей), стікаються до його стін.
А тим часом в будівлю колишньої стоматології Піотровської нова влада пристосувала спочатку для штабу 45-ої стрілецької дивізії, потім – управління 14-ї червоної армії, яке змінив штаб 3-ого кавалерійського корпусу. Всі ці зміни проходили протягом 1920 — 1921 років.
В решті-решт в 1922-ому музей знайшов свою постійну домівку в цих стінах, розкривши свої двері для відвідувачів в тому ж році, за два – отримавши офіційний статус державного та назву “Соціально-історичний музей Уманської округи” з розташуванням багатої експозиції в чотирнадцяти виставкових залах за активній дослідницько-пошуковій роботи.
Саме завдяки масштабам останньої пониження статусу в 1931-ому до районного краєзнавчого тривало лише чотири роки, після чого він став Міжрайонним науково–дослідницьким краєзнавчим музеєм, в сферу інтересів якого включалися п’ятнадцять районів. В такому статусі він знаходився до початку бойових дій Другої світової війни на черкаській землі.
Фактично Москва та Берлін, що в імперській пихі розв’язали наймасштабнішу та найкривавішу в новітній історії бійню з мільйонними людськими жертвами, стали причиною зникнення знаменитої багатої колекції уманського музею — частково вона згоріла під час бомбардувань в 1941-ому, частково була вивезена в невідомому напрямку окупантами. Загальні втрати становив суму в сім мільйонів карбованців за оцінною вартістю 1945 року.
А вже в 1944-ому почалася кропітка праця з наповнення фондів хоча б частково, 1 червня того ж року музей прийняв своїх перших візитерів. За радянських часіввін встиг обзавестися кількома філіалами з метою розповсюдження та популяризації комуністичної ідеології, кілька разів було переоблаштовано виставкові зали.
З поверненням української незалежності за ініціативи виконуючого обов’язки директора музею Торгала Юрія Вікторовича в 2009-ому нарешті експозицію Уманського краєзнавчого осучаснили, а його філіали стали відповідно Музеєм діячів літератури і мистецтва Уманщини, Художнім музеєм, Музеєм культури та побуту Уманщини та Меморіальним музеєм–квартирою громадської діячки часів Української революції Н.В. Суровцової.
Архітектура
Будівля колишньої стоматології Піотровської червоної цегли з білофарбованими архітектурними деталями, виконаними методом об’ємної кладки, має г-подібний двоповерховий периметр в стилі неоренесансу з внутрішнім двором з північного сходу.
Її стриманий і при тому запам’ятовуючийся вигляд забезпечений лаконічністю виконаних деталей у вигляді кутових пілястрів доричного ордеру, поребрика між’ярусного карнизу, об’ємних лиштв коробових віконних арок із замковим каменем та рівною брівкою на імпостах, профільованих архівольтів із замковим каменем аркових входів та вікон, аркатур та дентикул багатошарового лобового карнизу, з’єднаних кованим мережевом решітки тумб парапету. Головним візуальним акцентом виступає ризаліт центрального входу з його балконом на консолях з ратами, кілеподібним архівольтом, трьома розетками та трикутним фронтоном з тумбою на чолі прикрашеним аркатурою.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежності, 29.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів до площі Свободи. Далі повернути і прямувати по вул. Незалежності до колишньої стоматології Піотровської.
Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі. В трьох кварталах від Центрального парку по вулиці Незалежності розташована будівля Краєзнавчого музею.