Історія
Передісторія уманського Обеліску Слави почалася, як і тисячі інших по всій українській землі, ще в мирному 1939-ому, коли ватажок московських окупантів Сталін домовився з диктатором Німеччини про розподіл Європи підписом секретного пакту Ріббентропа-Молотова, і зворотній відлік до початку найкривавішої в новітній історії протистояння двох вчорашніх союзників почався.
На уманську землю Друга світова ступила 21 липня 1941-ого, а через дев’ять днів останній радянський солдат залишив місто, куди увійшли війська Вермахту. Більше двох з половиною років німецької окупації, двадцять п’ять тисяч жертв в Сухому яру, сім тисяч вивезених на роботу до Німеччини містян…
За підтримки союзників, кинувши в жерло війни мільйони своїх солдат з-за бездарного керівництва, врешті решт на початку весни 1944 року радянська армія повернулась на втрачені раніш уманські позиції. 5 березня силами 2-го Українського фронту розпочалася Умансько-Ботошанська наступальна операція із поновлення радянського контролю над містом.
Чотири дні в передмістях точилися запеклі бої із змінним успіхом. Нарешті на світанку 9 березня, зломавши захист 2-ї танкової та 52-ї німецьких армій, червоноармійці 881-й самохідний артилерійський полк під командуванням М.П. Борисенко вступили на передмістя Софійської Слобідки. На середину того ж дня рота старшого лейтенанта В.І. Мельнікова опинилася в центрі Умані, а о половині на другу ночі 10 березня 1944 року ради повністю захопили місто.
Після остаточного встановлення комуністичної влади загиблих під час тих боїв радянських солдатів урочисто поховали в старому сквері на головній міський вулиці. Дев’ятнадцять радянських воїнів знайшли свій вічний спокій в братській могилі, над якою три роки потому (1957) був встановлений пам’ятник воїн-прапороносець.
Після того, як українська земля дещо оговталася від руйнівних наслідків війни, пам’ятник над могилою загиблих радянських воїнів міська влада вирішила замінити на більш відповідний духу часу. Саме тому в 1967-ому почалося спорудження Обеліску Слави з урочистим відкриттям 9 травня.
14 жовтня того ж року відбулося перепоховання в братській могилі на Алеї Героїв останків воїнів Другої світової з Софіївської Слободки та Звенігородського передмістя, а за тиждень відбулося урочисте відкриття пам’ятника над могилою вже п’ятдесяти трьох загиблих із запаленням Вічного вогню від доставленого з київської Могили Невідомого солдата.
Архітектура
Сам Обеліск Слави представляє собою чотирикутну піраміду в облицюванні гранітних плит на двох невеличких сходинках та високому стилобаті з гранітних же глиб із зовнішнім необробленим боком, в центрі східного та західного яких розміщено золочені вінки із пам’ятними написами «Захисникам і визволителям рідного міста та землякам своїм, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945), від трудящих Умані» та «Полеглим за Батьківщину, але живим у пам’яті живих». Горизонтальна пам’ятна табличка з іменами полеглих знаходиться поруч на Алеї Героїв, а зірка Вічного вогню – з парадного західного фасаду.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної Сотні.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів, яка в районі площі Свободи проходить повз Обеліск Слави.
Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі, поруч з якою по вулиці Небесної Сотні розташований пам’ятник полеглим у Другій світовій війні.