Історія

Історія величної споруди по Садовій №3 почалася десь в середині XIX століття в якості приватного майна пані Солодової, про що згадують документальні джерела від 1853 року. Звичайно ж здавані в оренду нею приміщення зовсім поруч із міським центром користувалися неабияким попитом – в різні часи їх орендували друкарня, фабрика каучукових штемпелів, ювелірна крамниця з гравернею.

Великі площі стали в серпні 1894-ого ласим шматочком для такої поважної структури як Петербурзький торгівельно-промисловий комерційний банк, який в той час підшукував пристойну споруду в центрі для розміщення свого уманського філіалу. Однак поступово з розширенням об’єму комерційних операцій наявних площ для комфортного функціонування фінансової установи вже забракло. Тому в 1907-ому поряд з півночого фасаду з’явилася монументально-парадна прибудова в два поверхи на високому цоколі.

При цьому власником інших приміщень станом на початок ХХ століття значиться пан Фрейденберг, який надавав їх різним комерційним та громадським організаціям, в тому числі Уманського бюро всесвітньої сіоністської організації, яке мало допомогти врегулювати масовий потік переселення місцевих євреїв до Палестини, становище яких в Московській імперії ставало дедалі гіршим.

А потім владу в Україні захопить люмпен із червоним прапором в одній руці і зброєю — в іншій, щоб в 1920-ому оголосити експропріацію всієї приватної власності, після якої прибутковий будинок Фрейденберга у зв’язку із початковим адміністративним плануванням був пристосований під потреби радянського суду.

Перед початком Другої світової війни останній поступився місцем військовим, але, на щастя, будівлі пощастило вистояти в її вогненному смерчі (під час німецької окупації вона використовувалася під шпиталь), а коли радянська окупація поновилася воїни її режиму повернулися до своїх апартаментів задля кращої комунікації з розташованої в сусідньому кварталі військовою частиною в стінах колишнього “василіянського монастиря”:/uk/3088/vasiliyanskii-monastir-v-umani.

В звільненні військовими, ще пахнучі свіжою фарбою після масштабної реконструкції приміщення в 1958 році в’їхала уманська середня школа №8. Саме для її потреб наприкінці 1960-х з боку двору був прибудований спортивний зал. Після цього в якості освітнього закладу споруда існувала до 1984-ого, коли останній перевели до будівлі на Суровцової, 3.

Залишок радянського періоду в стінах колишнього торгівельно-промислового банку облаштувалася станція юних техніків, яка так міцно закріпилася в зручних приміщеннях, що і досі, пори всі українські політико-фінансові буремні часи продовжує існувати тут поруч із такими поважними установами, як Комітет захисту прав людини, Уманське міськрайонне відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інші юридичні особи.

Архітектура

Фактично колишній торгівельно-промисловий банк Умані представляє собою дві змуровані в єдиний комплекс споруди з піввіковою різницею у часі побудови, різні за стильовим оформленням (хоч єднає їх неокласика) та навіть трішки різні за висотою. Плюс з двору існує декілька прибудов другої половини ХХ століття, які зводилися з практичних міркувань без дотримання правил поводження з історичними архітектурними об’єктами.

Більш витончена південна частина (середина ХІХ століття) — двоповерхова будівля в класичному стилі з мавританськими нотками декорована на першому поверсі рустом, простими лиштвами вікон з акцентованим підвіконням на консолях, високими арками із шропсами вікон в профільованих архівольтах другого поверху над ширинковим поясом, профільованим лобовим карнизом та родзинками: витонченою аркатурою з рослинним орнаментом та різьбленими дверима.

Північна монументальна частина (початок ХХ століття) перегукується з первинною рустом першого поверху (більш проработаний із замковим каменем), арковими вікнами (але на першому поверсі), прямокутними (але – на другому), ширинковими поясами (підвіконний простір першого та фриз). Його особливостями служать пологі арки та трикутники сандриків на тригліфах, великий арковий портал входу, модільони з рослинним орнаментом, тумби парапету з кованими гратами.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 3.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів- Соборності до повороту на вул. Садову, на початку якої (поруч із головною міською площею) розташована будівля колишнього торгівельно-промислового банку.

Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі, поруч із якою по вулиці Садовій розташований прибутковий будинок Фрейденберга.