Перший в історії країни офіційний футбольний матч України відбувся на ігровому полі в рамках Галицької крайової виставки 14 липня 1894 року у Львові між командами Кракова та Львова, причому останній представляло патріотичне тіловиховне та руханкове товариство “Сокіл”. Цікавий факт – українськими в тому матчі були лише місто проведення та якась частина глядачів.
А справа в тому, що на той момент в столиці Галичини існували два абсолютно незалежних один від одного патріотично-спортивних клуби “Сокіл” – український та польський, і саме останній грав в тому самому знаменному матчі.
Причому саме поле, де він безпосередньо відбувався тоді належало місту, яке перетворило його в 1906-ому на тор львівського Клубу циклістів та мотористів, і тільки чотири роки потому землю у Стрийському парку викупило українське громадсько-політичне і гімнастично-пожежне товариство “Сокіл-Батько” для організації власного спортивного комплексу із стадіоном, кортами та біговими доріжками на додачу.
Потім на території того львівського парку за часів Польської республіки будуть діяти аж до московської окупації 1939 року три стадіони окрім “Українського городу”: Товариства забав рухових, польських клубів “Чарні” та “Погонь”, які зникли в диму вогню Другої світової війни.
А ось цікавості почалися вже після відновлення української незалежності 1991-ого – спочатку виконком Федерації футболу визнає дату проведення того матчу офіційним початком футболу в країні. Потім львівська влада становить пам’ятний знак в 2001-ому українському патріотично-спортивному товариству “Сокіл”, але чомусь на місці, де була прилегла територія польського стадіону “Чарні”, а не так званий “Український город”, що колись розташовався на північний схід, з іншого боку центральної алеї.
Другий пам’ятник було споруджено в 2004-ому з нагоди святкування 110-річного ювілею першого “українського” футбольного матчу на місці, де саме відбулася ця знакова подія, хоча насправді на момент проведення Галицької крайової виставки 14 липня 1894 року тут знаходився торгівельний павільйон підприємця Поппера.
Питання настільки явних помилок під прикриттям місцевої влади залишається відкритим, хоча скоріше справа лежить в фінансовій площині, але головна проблема полягає в легалізації нової “історичної правди” замість достойного вшанування пам’яті українського товариства “Сокіл”, яке внесло чималий вклад в зберігання та розвиток національної ідеї у важкі для українців часи.
Джерело: Фотографії старого Львова. Історія футболу, або як у Львові усе переплутали!