Сім імен Великого торгівельного шляху. Одеса

Чарівне місто, яке купається в променях світової слави від моменту своєї появи на документальних сторінках, як самобутній етнокультурний осередок та один з найбагатших українських чорноморських портів. Головна перлина, що вінчає подаровану Посейдоном корону високого пагорба над синім атласом морських хвиль – вершина творіння трьох земних стихій. Красуня-Одеса, історія якої ховається в імлі віків і лише найсміливіші науковці в світлі своїх факелов-знань намагаються розгледіти її примарні сілуети.

Широко відома дата 10 січня 1795 року, як День народження міста Одеса без пояснень походження назви, третє століття поспіль інтригує своєю неоднозначністю, народжуючи безліч теорій та легенд. При чому найстаріша з них пов’язувала походження назви ї давньогрецьких поселення Одесос (деякі спеціалісти з сторогрецької тлумачать як «Великий торгівельний шлях»), які існували десь в VI столітті до н.е. Правда за пізніше з’ясованими фактами одне з них знаходилося на місці нинішньої болгарської Варни, а інше – на березі Тилігульського лиману, який містиця не так вже і далеко від Одесси.

Друга версія ґрунтується на «Описі землі Едисан» складеному одним з будівельників-основоположників сучасного міста Францем де Воланом в 1792 році, використовуючи який лінгвісти-науковці проводять прямі паралелі Едісан – Одесан – Одеса. Причому османською Yedisan означає «сім імен» або «сім частин», що за переказами означало сім народів, які стояли у витоків міста (греки, українці, румини, італійці, євреї, турки і татари).

Підтвердження цього ж топоніму служить також давня українська пісня «Прощавайте ся з нами, Тавріє, море й лимани. Гей, Одесанський Кочубей». До речі остання є наслідком того, що козаки приймали активну участь в розбудові краю ще до появи на місці майбутньої Одеси турецької фортеці Хаджибей (трансформованої української назви Коцюбієво – Кочубей – Хаджибей), що дає підстави деяким історикам наполягати на існуванні спочатку козацького форпосту, який Османська імперія після захоплення північного Причерномор’я перебудувала та подкоректувала його назву на більш турецьку.

Хоча можливо, що коріння Одеси лежать ще далі в глибині віків, коли на цій землі панували племена тріпільської культури (десь ІІІ століття) з безліччю збережених до наших днів артефактів в тому числі зі згадками бога Шиви (земне уособлення бик), а цей край мабуть вважався його батьківщиною. Тому можливо назва міста походить від санскритського Godesha (Godesa), що перекладається як «край бика».

А ще існує легенда, згідно якої своєю назвою місто забов’язано кривавій московській імператриці Катерині ІІ, яка на всі зауваження оточення про незручність будівництва порту на цьому місці, головним аргументом чого виступала недостатня кількість прісної води для забеспечення його потреб, буцімто відповідала французькою «assez d’eau» (в перекладі «води достатньо») – так банальна фраза, змінена на місцевий манер стала ім’ям Одеси.

01-03-2021 Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram

Коментування цієї статті закрите.