Історія
Його історія, як і більшості адміністративних будівель Полтави, почалася з указу від 27 лютого 1802-ого про вичленення Полтавської та Чернігівської губерній зі складу Київської провінції. В межах цього рішення 20 червня наступного року була прийнята постанова про утворення в місті чоловічої гімназію на загальних засадах (три перші роки утримання з державної казни, надалі – місцевого бюджету), а також реорганізацію Київської обер-поштмейстерської контори в поштамт з відкриттям його філіалу на теренах ворсклівської перлини.
Рішення було прийняте, але як завжди у московської окупаційної влади справа далі почала рухатися лише з наближенням знакової для дому Романових дати – століття так розпіареної перемоги їхнього царя-сатрапа Петра І (1672 – 1725) над армією шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718) під Полтавою.
Саме в межах всеімперського святкування місто стало епіцентром підготовки – швидко зводиться ансамбль Круглої площі, в південно-західній частині якої відводилося місце і для Полтавського поштамту, будівля якого була закінчена в 1809-ому за проектом академіка Є.Т. Соколова (1750 – 1824), а за рік до ювілею в дерев’яній споруді по Олександрійській поблизу Спаського храму нарешті запрацювала місцева Перша чоловіча гімназія.
Такий стан речей тривав до 1822 року, коли в рамках чергових безглуздих адміністративних рішень поштамт був переведений за триста двадцять верст до Чернігова, а спустілі приміщення споруди на головній міській площі пристосували під гімназичні класи, перші зайняття в яких пройшли 13 грудня того ж року.
Освітній заклад швидко розвивався під опікою представника старовинного українського козачого року Віктора Павловича Кочубея (1768 – 1834) та за підтримки місцевих меценатів – його ранг швидко підвищився до повітового училища, при якому діяв притулок для дітей збіднілих дворян.
Розподіл приміщень комплексу будівель колишнього поштамту, що тоді складався з центральної споруди та двох бокових флігелів, відбувався так: будинок виховання дітей збіднілих дворян в боковому флігелі (з 1841-ого), училище займало – інший, а центральна споруда була віддана під гімназичне царство.
На початку 1860-х років з межах реформування закладів полтавської освіти чоловіче училище отримало в 1861-ому нову власну спеціально побудовану для навчальних цілей велику споруду на куту цього ж кварталу по Поштамській, дворянський пансіон був закритий 5 червня 1865-ого, а спустілий комплекс з центральної будівлі та одного флігелю через рік віддали під потреби першокласного Маріїнського жіночого училища (в 1870-ому перетворене на жіночу семикласну гімназію).
Колишній поштамт так і прослужив гімназичним класам до 1919-ого, переживши дві реконструкції, які змінили його зовнішній вигляд: в 1877-ому були розібраний флігель та колонний портик центрального фасаду та добудовані крила з боку внутрішнього двору, в 1899-ому (з ліквідацією училища) розібраний другий флігель.
Після червоної московської окупації 1919 року гімназія була закрита, а її класи прилаштовані під потреби Другої жіночої школи, що діяла в міжвоєння і закрилася з початком бойових дій Другої світової війни на полтавській землі, які в 1943-ому майже поховали споруду в полум’ї пожежі.
Своє відродження вона отримала під час другої радянської окупації – в 1961 році будівлю відбудували за проектом архітекторів А. В. Вайнгорта та Л.І. Шестюка за допомоги інженера М. Мороза з відтворенням раніше втраченого колонного портика. Оновлена вона стала домівкою для керувальних структур їхньої партії.
Лише з поверненням української незалежності в 1991 році окупанти канули в Лету разом зі своїм тоталітарним режимом, щоб в розкішних апартаментах їхньої колишньої резиденції зручно розташувався місцевий центр дитячої творчості, який півтора десятиліття по тому отримав високий статус «Малої академії мистецтв імені Р. О. Кириченко» і зараз продовжує свою діяльність в цих стінах.
Архітектура
Кілька разів перебудований симетричний т-подібний цегляний із масивним головним корпусом вздовж південно-західної частини головної полтавської круглої площі тинькований двоповерховий периметр поштамту зараз є симбіозом первинного проекту та віяній новітніх часів витриманим в єдиному неокласичному стилі.
Центральний і бокові фасади будівлі коридорного планування прикрашені французьким рустом на рівні вікон з акцентованою рустованою короною першого ярусу, центральним та боковим ризалітами, міжярусним профільованим карнизом, імпостами на рівні підвіконня другого поверху, лобовим карнизом великого виносу на модильонах. Головна ж принада споруди – шестиколонний портик іонічного ордеру, який несе масивний трикутний фронтон в фільонках на модильонах з простим антаблементом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 35.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Соборної площі, в південно-західній частині якої розташована будівля колишнього поштамту.
Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до центральної площі, колишня гімназична споруда розташована в її південно-східній частині.