Історія
Зерновий бум, який обіцяв зернотрейдерами чималі бариші від експорту золота українських полів за кордон, викликав бурхливе заселення Донеччини в ХІХ столітті. Малі і великі поселення з’являлися на мапі східно-українських земель одне за одним. В їхньому числі було і невеличке засноване в 1840-ому Благодатне в трьохстах верстах від губернського Катеринослава (нині Дніпро) та дев’яносто семи – повітового Маріуполя.
Звичайно ж там, де селилися українці, першим визначалося місце для відправлення богослужінь. У селищі цю роль спочатку виконував невеликий молитовний зал. Перший дерев’яний храм в доволі спрощеному виді, бо одразу передбачався як тимчасова споруда, з’явився в самісінькому центрі села вісім років по тому.
Але весь цей час тривав збір коштів невеличкою (тоді ще півтисячною), але дружньою, громадою на будівництво відповідної цього високого звання святині. Нова мурована церква на честь Благовіщення пресвятої Діви Марії була освячена вже в 1853-ому. Причому честь її побудови була цілковитою заслугою місцевих жителів від наріжного каменя до п’яти мідних дзвонів (найбільший важив вісімсот кілограмів і був відлитий майстром Баташовим) на його двадцятип’ятиметровій дзвіниці.
Внутрішній розпис стін також був виконаний місцевими жителями, за їхній кошт придбані золочений іконостас, одне посріблене та три мідних панікадила. По периметру комплекс був обгороджений мурованим парканом з аркою центрального входу та кованою брамою. Все це стало можливим з ростом кількості вірян парафії.
А потім Московія втягне українські землі в жерло Першої світової 1914 – 1918 років, яка поховає її царський режим та випустить на волю скажений червоний люмпен. Саме останній зі зброєю в руках за домовленістю із байдужим Заходом окупує Україну в 1919-ому.
Тоталітарний радянський режим в 1920 – 1930-х почав активу боротьбу за уми і серця своїх релігійних підданих, усуваючи з шляху будь-яких конкурентів, тому храми всіх конфесій зачинялися один за одним по надуманих приводах. Церкву в Благодатному в міжвоєнний період кілька разів червоні закривали, і навіть знесли дзвіницю в 1935-ому, але місцева громада так віддано боролося за її існування, що влада була змушена піти на поступки.
Трагічна розв’язка для Благовіщенської святині, що щасливо пережила криваве пекло Другої світової війни 1939 – 1945 років, настала в мирному 1961-ому, коли червоні ради остаточно її зачинили, переобладнавши споруду під танцювальний клуб та бібліотеку.
Період забуття церкви в Благодатному тривав аж до 1990 року, коли перші промені світанку повернення української незалежності вже сяяли над обрієм. В лічені роки вже офіційно зареєстрована релігійна громада відновила свою святиню до робочого стану, а роботи по вдосконаленню улюбленого дітища тривають і донині, адже немає меж ідеалу.
Архітектура
Однопрестольна хрестоподібна центральнокупольна цегляна тинькована споруда з відновленою дзвіницею над притвором та боковими прибудовами різниць церкви являє собою нетипового представника класичної архітектури завдяки майже рівній довжині нави та трансепту.
Доволі скромний за зовнішнім оздобленням декор (кутові пілястри доричного ордеру, таблички, профільований лобовий карниз, строєні аркові вікна в архівольтах із замковим каменем, половинчастий тригліф та дентикульний фриз осей трансепту) компенсується лаконічністю форм та монументальністю куполу на високому світловому барабані (восьмерик на четверику) з арковими вікнами в архівольтах (первинно був дерев’яним) та усіченим шатром високої одноярусної дзвіниці.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Донецька обл., с. Благодатне, вул. Ювілейна, 42.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н20 (Слов’янськ – Маріуполь), а далі – Т0509 (Новотроїцьке – Ольгінка – Благодатне – Велика Новосілка). В Благодатному по Ювілейній (прямувати через село, не повертаючи на об’їзну) до храму.
Міжміським автотранспортом з Волновахи / Маріуполя / Краматорська, що прямує через Благодатне. Благовіщенська церква розташована в центрі села.