Історія

Реалізований в межах проекту розбудови Круглої площі Полтави початку ХІХ століття будинок Губернських присутніх місць побачив світ в 1810 році, хоча спочатку згідно типового проекту Андрія Захарова (1761 – 1811) у прив’язці до загального архітектурного ансамблю авторства Михайла Амвросимова (1760 – 1825) будівля була значно меншою за об’ємом (тільки нинішня центральна частина) та не мала входу з боку парку (сполучення із зовнішнім світом відбувалося на зразок садибного типу, з боку двору, куди відвідувачі потрапляли через дві бокові симетричні брами в цегляній огорожі).

Через вісім років після будівництва був проведений її ремонт задля усунення виявлених недоліків. А вже станом на середину ХІХ століття стало зрозуміло, що наявних приміщень споруди для повноцінного виконання обов’язків головного адміністративного центру губернії катастрофічно не вистачає, тому вже в 1854-ому (за іншими відомостями дванадцятьма роками пізніше) підчас масштабної реконструкції замість огорожі по боках центрального корпусу були прибудовані два крила за проектом Федіра Данилова (1810 – 1885)

Саме після тієї модернізації полтавські Губернські присутні місця змогли дати притулок під своїм дахом всім критично важливим установам окрім іншого: казенній палаті, приказу громадського піклування, контрольній палаті.., що існували в цих стінах до чергового загострення імперських амбіцій окупаційної царської влади, внаслідок якого українські землі були втягнуті в пекло Першої світової війни 1914 – 1918 років.

Зрада європейських партнерів Української народної республіки в 1919-ому призвела до радянської окупації Полтави. Влада скаженого люмпену під червоними прапорами із усієї плеяди архітектурного намиста навколо головної площі обласного центру вибрала саме цю споруду, з огляду на її адміністративне минуле та найбільшу корисну площу, для розміщення своїх керувальних органів.

Нова загальносвітова московська агресія за підтримки нацистської Німеччини 1939 – 1945 років фактично поставили унікальний оперізувальний архітектурний ансамбль Корпусного саду на межу існування, адже в ході бойових дій 1943-ого він сильно постраждав. Будівля під № 36 в числі інших згоріла.

В повоєнній, знов окупованій Московією, українській Полтаві питання відновлення обласного центру було одним з найголовніших, тому роботи з відновлення будівель навколо Круглої площі почалися вже через три роки після офіційного закінчення війни. Причому відновлення колишніх Губернських присутніх місць, як головної резиденції місцевих радянських можновладців, було поставлено в пріоритет групі архітекторів на чолі з Давидом Гольдиновим (1894 – 1974). Роботи були завершені до 1952 року.

Після падіння радянського режиму та відновлення української незалежності в 1991-ому адміністративна будівля продовжила виконання своїх адміністративних функцій в якості Міської ради, переживши в 2000-х капітальний ремонт своїх зовнішніх фасадів в межах реконструкції перлового намиста Полтавщини. Тому зараз велика споруда, під захистом крила якого знаходяться офіси основних міських структурних підрозділів, продовжує радувати око своїми величними шатами.

Архітектура

Двоповерхова на високому цоколі цегляна тинькована споруда по Соборній 36 являє собою розлогу с-подібну споруду з величним колонним портиком центрального фасаду та боковими крилами розгорнутими в бік внутрішнього двору, куди також виходять три симетричних ризаліти, що замикає східну перспективу полтавського Корпусного саду.

Зовнішні фасади споруди витримані в модному на початку ХІХ століття класичному стилі: руст з акцентованим замковим каменем цоколя, профільовані пояски, прості лиштви з лінейними сандриками прямокутних вікон, широкий фриз, лобовий карниз великого виносу на модильонах. Головною ж родзинкою великою споруди служить портал центрального входу з боку площі підкреслений двоярусним шестиколоним колонним портиком іонічного ордеру, який тримає масивний трикутний фронтон в фільонках на модильонах з гербом міста в центрі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 36.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до центральної площі міста, в східній частині якої розташована будівля колишніх Губернських присутніх місц.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Корпусного саду, східну перспективу якого замикає Міська рада.