Історія
Найбільший з трьох губернаторських палаців Полтави він будувався як невід’ємна складова розкішного арміністративно-представницького комплексу Круглої площі, в основу кожної будівлі якого був закладений типовий проект в класичному стилі для адміністративних будівель від 1803 року Адріяна Захарова (1761 – 1811). Його спорудження почалося в 1808-ому і тривало три роки.
Досконалість первинного проекту не вберегло його від подальшої перебудови, спрямованої на збільшення корисної площі, правда завдяки ювелірній професійній роботі губернського архітектора Рибіна її сліди майже не відбилися на зовнішніх фасадах (вся розбудова торкнулася лише дворової частини, з якої до основного периметру були добудовані в 1840-ому два симетричних бокових крила).
Генерал-губернаторський будинок в складі власного житлово-господарського комплексу з двома брамами, обгородженого по периметру єдиним кам’яним муром, у зв’язку із своєю масштабністю також використовувався в якості його власної канцелярії. Хоча тривало це лише до 1856 року, коли ця посада була скасована в межах адміністративної реформи.
Шістдесятирічний період затишшя в історій будинку за №37… і в 1917-ому він знов гучно заявив про себе червоними прапорами та багатоголосим зібранням представників рад, що фактично стало початком фізичних і моральних злиднів нової московської окупації, тепер вже під народовольчими гаслами.
Безпосередньо окупація, що почалася на початку 1920-х, привела в стіни колишньої розкішної резиденції дитячий технікум імені ватажка червоних, який був створений наказом нової влади в межах створення нової освітньої системи країни рад. Хоча навчальний заклад не проіснував в цих стінах і десятиліття, його змінила на посту місцева школа міліції.
А потім Москва і Берлін розпочнуть найкривавішу в новітній історії Другу світову 1939 -1945 років. В боях за Полтаву, як важливий стратегічний населений пункт, майже всі споруди її центральної площі були пошкоджені. Не минула ця печальна доля і губернаторського будинку, який в 1943-ому в наслідок великої пожежі був майже зруйнований, лишилися самі остови стіни.
Відродження споруди №37 почалося лише через півтора десятиліття після закінчення війни, коли у радянської окупаційної влади нарешті знайшлися кошти на це. Воно було прийняло з рук архітектора Віталія Андрійовича Пасічного (1921 – 2003) по проекту і під наглядом якого палац постав з руїн, на що знадобилося два роки.
Після реконструкції він став домівкою для Полтавської обласної ради профспілок, в якості якої існує і до нині, переживши падіння червоного тоталітарного режиму в 1991-ому, перші важкі десятиліття відновлення української незалежності, щоб продовжити виконувати свою соціальну місію протягом третього тисячоліття.
Архітектура
Від просторого полтавського генерал-губернаторського комплексу, який вінчає північно-західну перспективу Корпусного саду і займає цілий квартал, на сьогодні окрім розкішного палацу збереглися: флігель, гараж (колишні стайні), дві брами з боковими хвіртками та мур, що єднає їх. Центральна частина так і залишилася за власним невеличким парком.
Палац представляє собою триповерхову п-подібну цегляну тиньковану споруду, що вінчає центр перспективи сектору. Витриманий в класичному стилі він прикрашений, як і інші споруди Корпусного саду, рустом із акцентованим замковим каменем невеличких квадратних вікон першого поверху, французьким рустом та коронами прямокутників вікон – другого, профільованим лобовим карнизом великого виносу на модильонах. Головний ж акцент зосереджений на дворівневому колонному портику іонічного ордеру та кутових ризалітах з віконним декором у вигляді прямокутних профільованих сандриків.
Флігель та гараж вздовж червоної лінії забудови вулиці розташований в північній та південній частині комплексу відповідно являють собою півтораярусні прямокутні цегляні тиньковані симетричні споруди з боковими одноповерховими прибудовами, що надають їм рельєфності. За рахунок міжвіконних лопаток та профільованого карнизу площина зовнішніх фасадів розбита на дзеркала, а верхній напівярус прикрашають глухі люнети в простих архівольтах із акцентованим замковим каменем.
Портали симетрично розташовані по боках центрального фасаду палацу брам – трьохсекційні симетричні споруди, центральна з яких (з п-подібним проїздом) вища і акцентована парними колонами доричного ордеру, що несуть масивний прямокутний профільований двоступінчастий антаблемент. Бокові з хвіртками – прикрашаю імпост на рівні верхньої частини отвору, прямокутний гладкий антаблемнет та чотирисхилий дах.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 37.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, північно-західний сектор якого замикається на губернаторському будинку.
Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до центральної площі міста, в північно-східній частині якої розташований генерал-губернаторський палац.