Історія
Чернівецька ратуша
Адміністративне серце Буковини, звідки ось вже два століття починається життя всіх громадських ініціатив та державних проектів, почало своє биття разом із прийняттям Буковиною австрійського підданства в 1774 році. Хоча перші десятиліття облаштування-закріплення корони Габсбургів на цих землях міська адміністрація кочувала по різних орендованих приміщеннях.
Ребром питання будівництва достойного звання столиці Буковини чернівецького адміністративного осередку (місто на той час було центром округи в складі провінції Галичини) постало лише через пів століття (в 1820-х). Причому початково для його місцерозташування було обрано мальовничий берег Прута, але остаточно після чисельних суперечок та експертної думки інженера Адольфа Марина, воно було переміщено на південь, подалі від непередбачуваних примх річкового берега.
Офіційне затвердження постанови про будівництва ратуші (будинку ради) в Чернівцях в 1825-ому дало зелене світло на розробку проекту Віденською придворною будівельною радою, який так і не був реалізованим. В реальну ж площину справа посунулася лише півтора десятиліття по тому, коли новий проект був замовлений місцевому міському архітекторові, Андреасу Мікулічу фон Радецькому (1804 – 1881).
Годинниково-вартова вежа міської ради
Наріжний камінь до фундаменту майбутнього адміністративного центру був закладений 19 квітня 1843 року. Завдяки вправному керівництву роботами того самого Адольфа Марина, який ще на проектному етапі так гаряче переймався долею споруди, та гарному фінансуванню з перспективою на отримання Чернівцями статусу крайового міста Буковини, масштабне будівництво було завершене всього за чотири роки (про що доповідає керівництво підрядчицької фірми Менделя Амстера), а ще через два – високе офіційне звання було отримано.
В приміщеннях великого комплексу розмістилися всі необхідні міські адміністративні установи, ще й на приватне житло вистачило: земельний кадастр, поліцейський відділок, каземати, організаційно-господарські приміщення, частина яких пізніше була здана в оренду місцевим підприємцям для ведення комерційної діяльності (перший поверх), зала засідань, кабінети чиновництва, дворянська камера попереднього утримання (другий), бургомістерські та адвокатські робочі та приватні апартаменти (третій), пожежний спостережний пункт (вежа).
Бойові дії та боротьба за владу під час розв’язаної Московою та Берліном Першої світової війни 1914 – 1918 років безпосередньо в Чернівцях розвивалися навколо його адміністративного серця, адже кожна окупаційна влада московська, австрійська, румунська першочерговим обов’язком вважала встановлення свого прапору на вежі ратуші, як символу домінування.
Центральний ризаліт ратуши в Чернівцях
Прапор останніх закріпився на будівлі на весь період інтербелуму (1918 – 1939), до речі, як і румунська адміністрація Чернівецького повіту (Станіславійської округи ) в її стінах. З особливостей того періоду в житті ратуші варто відмітити, що слуги бога комерції були вигнаний з її першого поверху, який повернувся до виконання своїх первинних організаційно-суспільних обов’язків.
Друга розпалена знов-таки Москвою і Берліном світова війна 1939-1945 років та кількаразова зміна підданства з мовчазної згоди колективного Заходу віддали Буковину разом з іншими українськими теренами під московську окупацію, хоч і в номінальному республіканському складі. Як відбиток тієї епохи на центральному фасаді ратуші, яка продовжила виконання покладених на неї від початку існування адміністративних функцій, залишився надпис «Чернігівська міська рада», який прийшов на зміну румунські «Primăria» та гербу в 1940-х.
Після повернення Україною незалежності в 1991 році будівля не змінила своїм віковим звичкам, задаючи пульс життя серцю Буковини та всьому краю в якості міської ради та резиденції голови Чернівців, переживши в 2010-х повну реставрацію своїх зовнішніх фасадів та ремонт внутрішніх приміщень.
Архітектура
Центральний фасад Чернівецької міської ради
Майже правильний цегляний тинькований триповерховий прямокутник з внутрішнім двором та трохи виступаючим за периметр західним крилом. Парадним північним фасадом в стилі пізнього класицизму з масивною аркадою центрального входу ратуша обернута до Центральної міської площі, а її п’ятидесятиметрова триярусна вежа виступає домінантою всієї навколишньої архітектурної забудови.
Слабо промальований руст першого поверху з арковими вікнами та кутових пілястрів ризалітів, профільовані між’ярусний та лобовий карнизи, профіловані лиштви прямокутних вікон двох верхніх поверхів, прямокутні сандрики на ліпних барокових кронштейнах з кольоровими акцентами створюють характерний малюнок споруди зведеної за стандартним проектом, але унікальної в поєднанні окремих елементів.
Домінантами її виступають вищезгадані центральний ризаліт прикрашений високими арками вікон в профільованих архівольтах на імпостах з канельованими пілястрами доричного ордеру, балконом за витонченими балясинами на п’яти барокових орнаментованих кронштейнах, широким фризом з тригліфами та розетками, парапетом з надписом та фіалами по боках, гербом міста в лавровому вінку, а також квадратна зі скошеними кутами в плані вежа з відкритим оглядовим балконом на кронштейнах та годинниками на кожній грані, декор якої повторює елементи основної споруди (два нижніх в русті, а верхній прикрашають пілястри та архівольти на імпостах) з відмінністю у вигляді трикутних фронтонів в фільонках та високого шпилю з жовто-блакитним прапором на чолі.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті Головною вулицею (проходить повз ратушу) до Центральної площі.
Громадським транспортом залізницею до Чернівців, а потім міським, що прямує в центр до ратуші.