Історія
З плином часу документальні джерела, яких і так було не занадто багато в період відбудови Чернівців в якості адміністративного центру Буковини під австрійським прапором (з 1774-ого), здебільшого були втрачені. Тому перший етап існування споруди № 4 «вулиці, що веде до лісу» (нинішня Ольги Кобилянської) ховається за щільною фіранкою часу. Відомо лише що побудована вона була в 1786 році вже як двоповерхова перша на вулиці цегляна споруда на місці щільних хащів, а її імовірним господарем був пан Стефан Ханвас.
Документальна ж історія її починається через століття, коли після чисельних перебудов та появи третього поверху в будівлі, що на той момент часу вже опинилася в самому серці швидко розбудованої буковинської столиці, оселилася крамниця з торгівлі коштовними тканинами, яка згодом розширила асортимент своїх товарів чоловічим одягом. Вона існувала в цих стінах до бойових дій розпочатої Москвою та Берліном Першої світової війни 1914 – 1918 років.
Бухарестський мирний договір від 7 травня 1918-ого на два десятиліття віддав українську Буковину під румунську окупацію, а в стіни колишнього тканинного привів книгарню пана Інгора, яку згодом змінило представництво фірми «Пилки» з міста Путна (Румунія) з торгівлі інструмент для деревообробки фірми. Але і її час був тут недовгим…
Велика перебудова старої будівлі 1936 року розділила її перший поверх на два окремих торгівельних приміщення (верхні ж – весь час так і лишалися житловими). Оздоблені одним дизайнером вони виблискували розкішшю богемського скла, мармуром поверхонь та химерним малюнком пізнього модерну коштовного червоного ганського дерева. В розкішних інтер’єрах містилися аптека та винна крамниця, обидві неайрозкішніші в місті періоду інтербелуму.
Підсумки Другої світової, розв’язаної знов-таки Москвою та Берліном за європейське панування, повернули Буковину в українське підданство, але на превеликий жаль самій Україні залишалося бути під радянською окупацією ще довгі чотири з половиною десятиліття. На щастя майже повністю вцілілий чернівецький історичний центр, а разом з ним і будівля №4 по перейменованій ще в 1940-ому вулиці Ольги Кобилянської швидко повернулися до мирного життя в нових умовах: і аптека, і винний магазин продовжили свою роботу, хоч і вдещо змарнілих інтер’єрах, адже московські окупанти до того добре пограбували довоєнну розкіш.
Без малого чотири десятиліття ці два представника радянської державної торгівлі йшли пліч-о-пліч, поки спочатку знов пограбована аптека назавжди не припинила своє існування, а за нею на хвилі чергового радянського «покращення» під назвою «Антиалкогольна кампанія М. Горбачова» пішов в небуття і винторг. Їхнє місце зайняв пересічний продовольчий магазин «Каравай».
Але останньому існувати тут довелося не дуже довго – повернення української Незалежності в 1991-ому відкрило шлях до нормалізації нормативно-правової бази та приватної власності, яка за московських окупантів була відсутня як така. Крамниця змінила власника, і з часом, після чергової модернізації 2010-х, тут запрацювала нотаріальна контора, яка залишається діючою і донині
Архітектура
Перебудована п-подібна (з внутрішнім двором) цегляна тинькована із зовнішнього фасаду триповерхова споруда колишнього прибуткового будинку по Кобилянській №4 являє собою аскетичного представника класичної архітектури, образ якого після чисельних перебудов майже втратив свої особисті риси.
З наявного зараз зовнішнього декору варто відмітити новеньку керамічну плитку першого поверху, яка повторила абриси колишніх пілястрів доричного ордеру, профільовані прямокутні віконні лиштви з акцентованими кутами та замковим каменем на другому поверсі, міжярусний та лобовий карнизи (останній з яких – великого виносу), неширокий фриз відкреслений знизу тонким пояском і єдиний балкон на барокових консолях.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 4.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті Головною вулицею до перетину з вул. Ольги Кобилянської в районі Центральної площі. Прибутковий будинок №4 другий від площі по парному боку.
Громадським транспортом залізницею до Чернівців, а потім – міським, що прямує до Ратуші, поруч із якою по вул. Кобилянській розташована споруда №4.