Історія
Коли в середині ХІХ століття контури майбутньої столиці Буковини лише промальовувалися на мапі Прикарпаття, а ліс та сільська забудова міських околиць поступово почала поступатися місцем новеньким кам’яницям згідно розробленого в 1825 році плану впорядкування нової центральної площі під ім’ям Ринкової, ця земельна ділянка була виділена під губернаторські потреби.
Безпосередньо зведення резиденції очільника військово-цивільної адміністрації краю поруч із новозбудованою архітектурною домінантою чернівецької ратуши – почалося із завершенням робіт із брукування площі та прилеглих вулиць, Офіційною ж датою народження вишуканої споруди під №9 вважається 1850 рік.
Причому в той час вона була однією з самих сучасно облаштованих та комфортабельних в місті, що доводить честь прийому п’ять років по тому самого австрійського імператора Франці Йосифа І (1830 — 1916) під час його офіційного вояжу східними околицями своїх володінь.
З набуттям Буковиною коронованої автономії в 1861-ому та отриманням права повного самоврядування три роки по тому посада буковинського генерал-губернатора пішла в небуття, а разом з тим зникла потрібність в утриманні його розкішних апартаментів. Так будівля на Ринковій 9 змінила своє амплуа з адміністративного на комерційне — в його розкішні приміщення були переоблаштовані під фешенебельний готель “Weis” (“Білий”).
Будучи одним із плеяди численних тимчасових притулків для мандрівників Ринкової площі, його відрізняли комфортабельні номери, що приваблювали вибагливу публіку. Так серед його постояльців було й ім’я тоді ще ординарного професора кафедри всесвітньої історії Львівського університету та майбутнього голови Центральної Ради Михайла Грушевського (1866 – 1934). Тим більше, що додаткової принади закладу додавала наявність на першому поверсі знаменитої цукерні Тесаржа та ресторану зі сценою, підмостки якої ще пам’ятали виступ самого Чіпріана Порумбеску (1853 – 1883), видатного румунського композитора.
Готель “Weis” проіснував в цих стінах до 1897-ого, коли престижна будівля на центральній площі Чернівців була викуплена для власних потреб місцевою румунською громадою з ціллю розміщення свого національного культурно-просвітницького центру, який швидко отримав широку відомість як Румунський народний дім.
Наслідком Першої світової війни 1914—1918 років та румунської окупації краю стало розширення національно-культурного чинника у житті столичної Буковини. Саме в контексті цих амбітних посягань на домінуюче місце в місцевому суспільстві було розроблено проект нового великого Румунського народного дому, хоча запеклі юридичні баталії за право володіння ділянкою на розі Александрі та генерала Задіка (нині Театральна площа) розтяглися ще майже на півтора десятиліття після офіційного виділення в 1921-ому.
Справа вирішилася лише постановою апеляційного суду від 27 квітня 1935 року, яким ділянка визнавалася за Товариством румунської культури, натомість його стара будівля на Ринковій 9 (тогочасній Возз’єднання) переходила в підпорядкування шкільному інспекторові з передачею під потреби університету.
Результати Другої світової війни 1939 – 1945 років на десятиліття віддали Прикарпаття в полон радянської окупації, яка закінчилася в 1991ому відновленням українського суверенітету та поверненням колишньою губернаторською резиденцією статусу культурно-просвітницького центру румунської громади (ліве крило), права ж її частина використовується для розміщення інстанцій Апеляційного суду Чернівецької області.
Архітектура
Триповерхова цегляна тинькована споруда губернаторського будинку, зведена впритул до сусідніх вздовж червоної лінії забудови західної перспективи Центральної площі, представляє собою цегляну тиньковану п-подібну будівлю з симетричним головним фасадом в класичному стилі.
Вісь її симетрії складають проїзна арка в профільованих архівольних шатах, балкон другого поверху за мереживом кованих ґрат і каріатидами, що тримають трикутний сандрик в фільонках, прямокутні таблички з рослинними барельєфом та масивним трикутним ж сандриком — третього.
Загальний ж декор складають на першому поверсі трицентрові арки на колонах коринфського ордеру отворів першого поверху (праве крило), підвіконні таблички рослинного орнаменту та масивні трикутні сандрики на барокових консолях — другого, профільовані лиштви з вінчальними лінійними сандриками — третього та профільований лобовий карниз великого виносу на модильонах. Особливої величності споруді додає глухий парапет з ліпними бароковими завитками та центральною тумбою під охороною грифонів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Центральна, 9.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті вулицею Руська – Головна – Героїв Майдану, яка проходить повз Центральну площу міста з колишньою губернаторською резиденцією в західній її частині.
Громадським транспортом в Чернівці, а потім міським, що прямує до головної міської площі, де розташовується споруда колишнього готелю “Weis”.