Історія
Будинок-корабель в Чернівцях
Місцина на розі сучасних Головної та Шолом-Алейхема була забудована, згідно існуючих мап та дати спорудження збереженої поруч першої міської (так званої «Генеральської») кам’яниці 1780 року, ще в доавстрійські часи. Імовірно, спочатку будинок як і всі інші чернівецькі був дерев’яним з частиною приміщень пристосованих під комерцію, як вигідно розташований на перехресті чотирьох вулиць в самому осередку міського життя.
Йшов час, змінювалися його господарі, сам він перетворився на розлогий двоповерховий особняк з крилами вздовж сусідніх вулиць та чотирма вікнами в ряд по центральному фасаду — на перехрестя. В такому вигляді споруда прикрашала собою роздоріжжя чернівецьких головних вулиць, доки в 21 серпня 1859 року вона разом із всім старим центром не опинилася у вогняній пастці великої пожежі, яка нищила все навкруги.
Водограй на фасаді чернівецького будинку-корабля
Мабуть руйнування будівлі №1 були досить серйозні, якщо на мапі 1866-ого вона вже представлена у вигляді витягнутого прямокутника з невеличкою флігелем-прибудовою в бік внутрішнього двору вздовж тодішньої Єврейської (Judengasse), а зараз — Шолом-Алейхема.
Коли саме видатний чернівецький меценат Мозес Шлефер ( – 1912) придбав кутову земельну ділянку разом із спорудою на площі Святого Хреста, між гауптвахтою та Генеральським будинком — достеменно не відомо, але десь на початку ХХ століття він починає будівництво нової величної споруди в стилі «віденський модерн» за проектом та під керівництвом чернівецьких архітекторів Еліаса Папста та Юліуса Бохнера. До речі, власник окрім витрат на зведення величезної трикутної в плані будівлі, що займала всю площу належної йому ділянки по Єврейській 1, згідно угоди з магістратом мав впорядкувати також прилеглу до неї територію.
Будинок-корабель («das Shiff», роки спорудження 1901 – 1908), як одразу охрестили нову споруду в народі за зовнішню схожість з морським судном, де палубою слугувала тераса з виходом на площу поруч із Хрестовоздвиженським храмом, висока кутова вежа виконувала роль щогли, а фонтан з левовим маскароном цоколя створював візуальний ефект розсікання носом морських хвиль, одразу перетворився на місцеву пам’ятку.
Західний фасад прибуткового будинку Мозеса Шлефера
Перша світова війна 1914 — 1918 років та зміна підданства на румунське мало що змінили в долі величного будинку-корабля в центрі старих Чернівців — він все також виконував роль прибуткового будинку з торгівельними першим та цокольним поверхами, переживши реконструкцію в 1930-х, все так само знаходився у власності сім’ї Шлеферів, з тією різницею, що керувала ним весь період інтербелуму спадкоємиця Мозеса, донька Фредеріка.
Чернівецькій перлині пощастило встояти і в пеклі розв’язаної Московою та Берліном Другої світової війни 1939 — 1945 років. Хоча післявоєнна радянська окупація і принесла із собою заборону на приватну власність, знищення частини унікального ліпного оздоблення і кам’яні грати для лева на її фасаді. Однак значної шкоди ради під час кількох десятиліть свого панування на Буковині споруді так і не встигли завдати, навіть лева «випустили» з клітки в 1970-ому на честь чергового ювілею свого кривавого диктатора.
Завершення кутової вежі-ризаліту прибуткового будинку Шлефера
Разом із поверненням Україною своєї незалежності від московської окупації в 1991 році на Буковині знов запанувало верховенство права; житлові і комерційні приміщення будинку-корабля отримали офіційних господарів, сама споруда разом з реставрацією зовнішніх фасадів в 2010-х – своє відродження, а разом з ними — почесне місце на різноманітній рекламно-туристичній атрибутиці в якості однієї з візитівок Чернівців та визнаної пам’ятки архітектри.
Архітектура
Велична трикутна триповерхова споруда на високому цоколі східного фасаду (обумовлено особливостями ландшафту) в північній частині площі Святого Хреста виконана в модному на теренах Австро-Угорської імперії початку ХХ століття стилі віденського модерну з його витонченою пишністю, який увібрав в себе різні варіації поєднання архітектурних елементів на тему бароко, ренесансу, ампіру та готики.
Будинок-корабель поєднує у собі всі вище названі архітектурні течії: фундамент та цоколь з дикого каменю, французький руст з акцентованим замковим каменем глибоко промальованний на першому поверсі та меншt – верхніх ярусів ризалітів, коробові, аркові та прямокутні одинарні та подвоєні вікна в профільованих лиштвах та архівольтах, пілястри слабковиражених коринфського та доричного ордерів, круглий розірваний сандрик на імпостах, підвіконня, балкони і лобовий карниз великого виносу на консолях, широкий фриз з ширинковим декором та слуховими круглими та овальними віконцями, глухий парапет частково прикрашенний декоративною балюстрадою та тумбами з вазонами на чолі, бляхований дах.
Прибутковий будинок Мозеса Шлефера (ґбудинок-корабель)
Складний малюнок екстер’єру був би не повним без головного акценту — кутової вежі-ризаліту з відкритою терасою оперезаної кованими ґратами на високому глухому цоколі з арковими нішами (центральна має фонтан у вигляді левового маскарона під великим рокайлом), балконом на масивних консолях за витонченою балюстрадою, напівколонами іонічного ордеру та величним двоярусним завершенням увінчаним куполом із шпилем (нижній прикрашений овальною люкарною в барокових спливах, верхній — кругла в плані вежа з арковими вікнами та оглядовим майданчиком за кованим ж ґратами по периметру). Доповнюють загальну картину чисельні ліпні елементи у вигляді рослинного та геометричного орнаменту, барокових закрутнів, картушів, контурних панно, табличок.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна 25 / Шолом-Алейхема 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті центральною вулицею Руська — Головна — Героїв Майдану до рози Головної з вулицею Шолом-Алейхема, на яку своїм «носом виринає будинок-корабель.»
Громадським транспортом до Чернівців, а потім – міським до Центральної площі, в двох кварталах північніше від якої по головній розташовується архітектурна візитівка міста Мозеса Шлефера.