Смачний, ароматний та дуже поживний він підтримує сили тих, хто живе у високих Карпатських горах, дістатися мальовничих полонин яких коштує чималих сил та енергії. Він повністю відповідає вимогам першорядного завдання традиційної карпатської кухні – максимальне насичення та вітамінізування при відмінних смакових якостях – що ж це, якщо не м’ясо, картопля, перець і томат з різними варіаціями добавок?
І хоча офіційні джерела називають бограч мадьярською стравою, вона є суто надбанням Карпатської Русі-України – адже де в тій Угорщині полонини, на яких в мідних казанах (турецькою «bakraç», що і дало назву страві) готували пастухи свою юшку з м’яса вбитих блискавкою на випасі тварин, попередньо файно вимочивши м’ясо від крові проточною джерельною водою за допомогою вбитих в річкове дно через його кавальчики палів? – А немає їх там.
Крім того, його ще називають гірським борщем з відмінністю у вигляді відсутності капусти або Довбушевою юшкою за особливу любов опришків з їх легендарним ватажком до цієї надзвичайно смачної і ситної карпатської страви, яка служила їм першою і другою в одній тарілці, надаючи сили та мужність боротися за Велику Свободу своєї землі.
Для справжнього бограча, саме виходячи з історичних джерел походження (під час грози на випасі гинули різні тварини, м’ясо яких якраз і використовувалось для готування), необхідне мішане м’ясо з розряду яловичина, свинина, баранина (домашній птах зазвичай не додавали), хоча сучасні господині добирають його на свій смак, але порізане воно має бути обов’язково не дуже мілкими шматочками.
У котлі, а за традицією обов’язково має бути саме він, спочатку топляться шкварки на смалець, який служить для подальшого обжарювання подрібнених цибулі, моркви, солодкої парики, помідорів (ще одна відмінність від борщу, в який томатна заправка додається наприкінці), що додаються до казана одне за одним після зарум’янювання попереднього інгредієнту на великому вогні з випаровуванням зайвої вологи. Ця овочева заправка солиться та приправляється великою кількістю сушеної меленої паприки.
Наостанок до баняку додається заздалегідь підготоване м’яса, яке затушковується з усіх боків у тому соусі, картопля покавальцована великими шматами (традиційно — на четверо), щоб час її готування наблизився до часу приготування м’яса, та все це заливається водою. Після закипання бограч солиться, заправляється розчавленим або мілко порізаним часником, петрушкою та сушеною меленою паприкою.
Перед самим закінченням приготування до страви додається вершкове масло, якому треба перекипіти 3-5 хвилин, а безпосередньо в тарілки — ложечку сметани для смаку. Традиційна Довбушева юшка готова. Хоча існують безліч рецептів-варіацій, в яких наприкінці на смак господині додаються сто грамів вина, перець-чілі, кріп, інші овочеві компоненти.